Перейти до вмісту

Вангануї (річка)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Вангануї
39°56′51″ пд. ш. 174°59′13″ сх. д. / 39.9475° пд. ш. 174.9869° сх. д. / -39.9475; 174.9869
ВитікТонгаріро
ГирлоТасманове море
• координати39°56′51″ пд. ш. 174°59′13″ сх. д. / 39.9475° пд. ш. 174.9869° сх. д. / -39.9475; 174.9869
Країни: Нова Зеландія
РегіонМанавату-Вангануї
Довжина290 км
Площа басейну:7380 км²
Притоки:Whakapapa Riverd, Tāngarākau Riverd, Whangamōmona Riverd, Manganuioteao Riverd, Ongarue Riverd і Pungapunga Riverd
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Вангануї, Фангануї (англ. Whanganui) - річка в Новій Зеландії. Витік знаходиться на північних схилах гори Тонгаріро. Вангануї - третя за довжиною річка країни, її довжина становить 290 км.

Вангануї протікає по Північному острову з півночі на південний схід: від північних схилів гори Тонгаріро поблизу озера Ротоаїра[en] на північний захід по купинових рівнинах однойменного національного парку, у міста Таумарунуї[en] різко повертає на південний захід, а потім - на південний схід , і впадає в Тасманове море в місті Вангануї [1]. До річки йдуть дві туристичні стежки: 35-кілометрова Мангапуруа[2] та 42-кілометрова Математеаонга[3]; також можливий сплав на каное[4].

Маорі використовували річку для навігації на каное, на її берегах розташовано кілька важливих марае [1]. Європейські місіонери добиралися по Вангануї до віддалених племен з 1840-х років [4]. Іві Вангануї багато десятків років судилося з новозеландським урядом з приводу юридичної приналежності ложа річки [5]. У 2012 році річка отримала процесуальну правоздатність і відповідні юридичні права; їй було призначено два опікуни (один від держави, а другий від Іві) [6]. Крім того, річка частково протікає по території парку, що носить її ім'я [4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Lay, 2007, с. 57.
  2. Mangapurua/Kaiwhakauka Track. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
  3. Matemateāonga Track. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
  4. а б в Lay, 2007, с. 58.
  5. Charters, Erueti, 2007, с. 22.
  6. Weston, Bollier, 2013, с. 61.