Перейти до вмісту

Валет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дзвінковий валет, класична французька колода

Вале́т (від фр. valet — «слуга») — гральна карта з зображенням парубка. Звичайна вартість валета 11 (тобто, нижче дами і вище 10), хоча в деяких іграх типу блекджека (буквально «чорний валет») його вартість дорівнює 10. Валет — максимально можлива карта в німецькому «Скаті». У багатьох іграх він менше десятки за вартістю.

В українській мові засвідчено кілька назв карти: хвиль[1], хва́лька[2], хлап[3], хлопан[4].

Валет з французької колоди ототожнюється з нижником із німецької колоди.[5][6]

  • Вислів «лежати валетом» означає те ж саме, що й «лежати ми́тусь» («лежати митусе́м»)[7] — лежати поруч, але головами в протилежні сторони[8]. У сучасних мовних порадниках перевага надається звороту зі словом «митусь»[джерело?].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Хвиль // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 391. Архів оригіналу за 1 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2016.
  2. Хвалька // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Хлап // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 400.
  4. Хлопан // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 402.
  5. Нижник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. Нижник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Митусь // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 429.
  8. Валет // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.