ВЛ19

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ВЛ19
Перший електровоз серії
Основні дані
Головні конструкториЕ. С. Аватков и Х. Я. Бистріцкій
Роки будування19321938
Країна будуванняСРСР СРСР
ЗаводКоломенський, «Динамо»
Разом побудовано145
Країни експлуатаціїСРСР СРСР
Ширина колії1524 мм
Рід службивантажопасажирський
Технічні дані
Рід струму і напруга
у контактній мережі
постійний, 3 кВ, 1,5/3 кВ, 1,5 кВ
Конструкційна швидкість85 км/год, 75 км/год (№ 41), 90 км/год (ВЛ19М)
Осьова формула0-3О-0 0-3О-0
Довжина локомотива16 018 мм (ВЛ19-01),
16 218 мм
Робоча маса114—120 т
Навантаження від рушійних осей на рейки19—20 тс
Система регулюванняРеостатно-контакторна
Тип ТЕДДПЭ-340А, ДК-1А (№ 41), ДПЭ-400Б (ВЛ19М)
Електричне гальмуванняРекуперативне (ВЛ19-01),
Реостатне
Діаметр коліс1200 мм
Годинна потужність ТЕД6×340 кВт, 6×320 кВт (№ 41), 6×400 кВт (ВЛ19М)
Сила тяги годинного режиму20 000 кгс, 18 000 кгс (№ 41), 19 500 кгс (ВЛ19М)
Швидкість годинного режиму37 км/год, 39 км/год (№ 41), 43,5 км/год (ВЛ19М)
Тривала потужність ТЕД6×300 кВт, 6×277 кВт (№ 41), 6×310 кВт (ВЛ19М)
Сила тяги тривалого режиму17 000 кгс, 14 500 кгс (№ 41), 14 600 кгс (ВЛ19М)
Швидкість тривалого режиму38,5 км/год, 41 км/год (№ 41), 45,5 км/год (ВЛ19М)

Електровоз ВЛ19 (до 1938 року — ВЛ — «Володимир Ленін», 19 — навантаження від рушвійних осей на рейки в тс) — радянський магістральний вантажопасажирський електровоз постійного струму, будувався з 1932 до 1938 рр. Перший, а серед серійних (до березня 1953 року) єдиний[a][1] електровоз, конструкція якого була створена в СРСР.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Выпущенные в 1934—1938 гг. электровозы серий ПБ21, СК и ОР22 так и остались опытными; электровозы серии ВЛ22 по конструкции являлись модернизацией электровозов серии Ср.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. В. А. Раков. Электровозы // Локомотивы отечественных железных дорог, 1845—1955. — изд. 2-е, переработанное и дополненное. — 1995. — С. 423—425, 427—429.
  2. В. А. Раков. Электровозы серии ВЛ19 // Локомотивы отечественных железных дорог, 1845—1955. — изд. 2-е, переработанное и дополненное. — 1995. — С. 402—412.

Література

[ред. | ред. код]
  • В. А. Раков, П. К. Пономаренко. Электровоз. — изд. 5-е, переработанное. — М. : Трансжелдориздат, 1956. — С. 628.(рос.)
  • В. А. Раков. Локомотивы отечественных железных дорог, 1845—1955. — изд. 2-е, переработанное и дополненное. — М. : ТТрансжелдориздат, 1995. — С. 564. — ISBN 5-277-00821-7.(рос.)