Перейти до вмісту

Бузівська волость (Таращанський повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бузівська волость
Центр Бузівка
Площа 16 715 (1886)
Населення 8849 осіб (1886)
Густота 48.5 осіб / км²

Бузівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Таращанського повіту Київської губернії з центром у селі Бузівка.

Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 7 сільських громад. Населення — 8849 осіб (4413 чоловічої статі та 4436 — жіночої), 1013 дворове господарство[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 7505 6588
Приватної власності 6757 4312
Іншої власності 259 194
Загалом 16715 13315

Поселення волості:

  • Бузівка — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 2390 осіб, 273 двори, православна церква, каплиця, православна та католицька школа, 5 постоялих будинків, 2 водяних млини.
  • Житники — колишнє власницьке село, 1094 особи, 147 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
  • Марійка — колишнє власницьке село, 812 осіб, 111 дворів, каплиця, школа, постоялий будинок.
  • Вільшанка — колишнє власницьке село, 573 особи, 84 двори, православна церква, католицька каплиця, школа, постоялий будинок.
  • Пугачівка — колишнє власницьке село, 1214 осіб, 185 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
  • Сабадаш — колишнє власницьке село, 769 осіб, 94 двори, православна церква, 2 православні каплиці, школа, постоялий будинок.
  • Шуляки — колишнє власницьке село, 1454 особи, 123 двори, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок, 3 водяних млини.

Старшинами волості були:

  • 1909 року — Андрій Пилипович Поліщук[2],[3];
  • 1910-1912 роках — Пилип Андрійович Яремчук[4],[5];
  • 1913-1915 роках — Григорій Романович Покуль[6].

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX 214 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI 252 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX 289 275 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI 286 293 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI 244 290 62 с.