Бригадирівка (Самарська паланка)
Бригадирівка, Бригадирка, також Данилівка — історичне поселення (слобода, з 1760 - х років - село і згодом хутір) на території Самарської паланки Війська Запорозького, а після 1775 року Самарського повіту Азовської губернії та Новомосковського повіту Катеринославської губернії. Існувало на території сучасної Петриківської селищної громади Дніпровського району Дніпропетровської області.
| Село
Бригадирівка
|
В 1730-ті роки земля між річками Сомівка, Сокілка і Чередничка належала мешканці Переволочної Варварі Федорисі, яка стверджувала що дані угіддя дістались їй у спадок від дядька. На цих землях вже існували розорані поля. У 1741 році землю придбав комендант Переволочнянської фортеці бригадир Данило Апачинін[1]. На цих землях він збудував дві слободи Сомівку (існувала поблизу сучасної Миколаївки) та Данилівку або Бригадирівку. Слобода Данилівка або Бригадирівка була заснована при річці Чередничці біля Романківського редуту Української лінії[2].
Населенням слободи стали 15 козаків з родинами, що були вихідцями з Гетьманщини.
Восени 1742 року Запорізький Кіш став наполягати на виселенні осаджених Апачиніним слобід, але старшина з Гетьманщини, що входила до складу комісії, визнала землі довкола Романківського редуту належними до Орлицької сотні Полтавського полку[1]. За клопотанням Апачиніна перед Сенатом слободи залишили[2].
У 1751 році слобода Бригадирівка була відведена до підданства Війська Запорозького і спочатку приписана до Кодацької, а згодом до Самарської паланки[2].
За часів кошового отамана Петра Калнишевського в Бригадирівці було збудовано Свято - Покровську церкву, одну з перших у краї. Проте через постійні підтоплення її було перенесено в Личкове[3].
Після ліквідації Запорозької Січі поселення належало до Лизаветівської - першої волості Самарського повіту Азовської губернії, згодом Новомосковського повіту Катеринославської губернії.
Зведена у низовині, Бригадирівка сильно потерпала від повеней, особливо навесні та восени під час сильних злив. Довкола села знаходились піщані кучугури, які під час суховіїв засипали довколишні поля і ускладнювали ведення сільського господарства. Тому, починаючи з 1770-х років, населення поступово покидало село, переселяючись до нового поселення Єлизаветівка. На мапах Катеринославщини ХІХ століття поселення вже показане як невеликий хутір Бригадирка[4][5]. На початку ХХ століття Бригадирівка припинила існування.
- ↑ а б Галушківка - На берегах Протовчі . Фрагмент 14.
- ↑ а б в Сухомлин, Олександр Дмитрович (2012/2013). Проблеми локалізації та функціонування редутів XVIII століття у межиріччі Орелі та Самари // Придніпров'я: історико - краєзнавчий збірник. ДНУ (укр.) . Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. Процитовано 24 листопада 2024..
- ↑ Новомосковський уезд (сторінка 3) - Екатеринославская губерния.
- ↑ Інтерактивні історичні карти м. Дніпро - Мапа Катеринославської губернії 1853.
- ↑ Інтерактивні історичні карти м. Дніпро - Мапа Катеринославської губернії 1875 рік.
|
Це незавершена стаття з географії Дніпропетровської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |