Перейти до вмісту

Бондар Алла Григорівна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алла Григорівна Бондар
Народилася12 травня 1921(1921-05-12)
Цибулів, Україна
Померла1981
Київ, Українська РСР, СРСР
ПохованняБайкове кладовище
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьполітична діячка
Alma materНТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Галузьхімія
ЗакладКиївський політехнічний інститут
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Алла Григорівна Бо́ндар (12 травня 1921, Цибулів — 6 жовтня 1981, Київ) — радянський вчений-хімік, державний діяч. Міністр освіти УССР (1962—1967). Засновниця кафедри кібернетики хіміко-технологічних процесів Хіміко-технологічного факультету НТУУ «КПІ». Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 12 травня 1921 року в селі Цибулів Черкаської області. Українка. Після закінчення школи в 1938 році дівчина вступає на факультет хімічного машинобудування Київського індустріального інституту. У 1941 році разом з інститутом евакуюється до міста Ташкента, де стає студенткою механічного факультету Середньо-Азійського індустріального інституту, який закінчує в наступному році без захисту дипломного проєкту.

У жовтні 1942 року Алла Бондар добровільно вступає до лав Червоної Армії. Спочатку — вона курсант спеціальної військової школи № 3, а з березня 1943 року — у лавах діючої армії. Бойовий шлях молодший лейтенант адміністративної служби А. Г. Бондар пройшла інспектором шифрувальної служби оперативної групи штабу партизанського руху на Західному, а потім на Третьому Білоруському фронтах. Після відвоювання Білорусі А. Г. Бондар було направлено в розпорядження Київського військового округу, а потім призначено на посаду викладача військової кафедри Київського політехнічного інституту.

У 1946 році А. Г. Бондар знову стає студенткою КПІ, захищає дипломний проєкт і в лютому 1947-го одержує диплом з відзнакою. Далі — робота в КПІ, аспірантура, захист кандидатської дисертації (1952), присвоєння звання доцента (1958). З вересня 1958 до травня 1962 року А. Г. Бондар — заступник міністра вищої і середньої спеціальної освіти УРСР. 22 травня 1962 — 3 січня 1967 р. — міністр освіти Української РСР.

У 1967 році повертається до КПІ й очолює невеликий колектив ентузіастів на кафедрі технології неорганічних речовин та мінеральних добрив. Коли в січні 1974 року було організовано кафедру кібернетики хіміко-технологічних процесів, її завідувачем стала Алла Григорівна Бондар. Вона зуміла згуртувати однодумців, які вчили студентів і навчалися самі. Тоді ж було підготовлено перші курси лекцій — «Обчислювальна техніка в інженерних розрахунках» та «Математичне моделювання в хімічній технології» (останній як підручник А. Г. Бондар видала в 1973 році, а в 1974 році його удостоєно срібної медалі ВДНГ СРСР).

Випуск молодих фахівців збагатив колектив кібернетиків новим досвідом, який був закріплений у навчально-методичних посібниках і книгах:

  • «Планування експерименту в хімічній технології» (А. Г. Бондар, Г. О. Статюха);
  • «Планування експерименту при оптимізації процесів хімічної технології» (А. Г. Бондар, Г. О. Статюха, I.О.Потяженко)
  • «Обчислювальна математика в хімії і хімічній технології» (С. В. Брановицька, Р. Б. Медведєв, Ю. Я. Фіалков).

Особливий успіх випав на долю вже згаданого підручника А. Г. Бондар — його було представлено на отримання нею ступеня доктора технічних наук.

Могила Алли Бондар

Поступово на кафедрі під керівництвом А. Г. Бондар складаються декілька наукових напрямків, розвиток яких привів до створення в 1976 році галузевої науково-дослідницької лабораторії «Проектування типового програмного забезпечення». Першим головним замовником робіт було Дослідно-конструкторське бюро автоматики Міністерства хімічної промисловості СРСР під керівництвом Ю. М. Лужкова. Для нього було виконано ряд найважливіших народногосподарських робіт. Їх результати відображені в монографіях «Системне проектування хіміко-технологічних комплексів» (Київ, «Техніка», 1983 р.) та «АСКТП в металургії» (Москва, «Металургія», 1987) за участю Г. О. Статюхи та Р. Б. Медведєва.

Міцне становище лабораторії, стійке фінансування з боку Мінхімпрому СРСР, постійні замовлення, кваліфіковане керівництво та ентузіазм виконавців давали відмінні результати. Статті в престижних журналах, виступи на конференціях, підручники та монографії, захист дисертацій заклали міцний фундамент нової в Україні наукової школи — кібернетики хіміко-технологічних процесів.

Алла Бондар автор та співавтор понад 100 наукових робіт, підручників, монографій.

Померла 6 жовтня 1981 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Аллу Григорівну Бондар було удостоєно 12-ти урядових нагород, серед них два ордена Трудового Червоного Прапора та медалі.

Джерела

[ред. | ред. код]