Болгарка (Одеський район)
село Болгарка | |
---|---|
Центр села | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Одеський район |
Тер. громада | Дачненська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA51100150020068854 |
Облікова картка | Болгарка |
Основні дані | |
Засноване | 1859 |
Перша згадка | 1859 (165 років) |
Населення | ▲ 855 осіб (01.01.2017)[1] |
Площа | 0,721 км² |
Густота населення | 1062,41 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67471 |
Телефонний код | 380 4853 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°41′23″ пн. ш. 30°27′56″ сх. д. / 46.68972° пн. ш. 30.46556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
26 м |
Водойми | Хаджибейський лиман |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67624, Одеська область, Одеський район, с. Дачне, вул. Шахтарська, 8-А |
Карта | |
Мапа | |
|
Болга́рка (колишні назви — хутір Дряний, Мала Ферстеровка, Тононаковка) — село в Україні, у Дачненській сільській громаді Одеського району Одеської області. Населення складає 855 осіб.
У 1859 році у власницькому хуторі Мала Ферстеровка (Болгарка, Тононаковка, Дряний) 1-го стану (станова квартира — містечко Василівка) Одеського повіту Херсонської губернії, було 7 дворів, в яких мешкало 34 чоловіка і 33 жінки[2].
У 1896 році на хуторі Дряному (Мала Ферстеровка, Болгарка) Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, було 18 дворів, у яких мешкало 48 людей (22 чоловіка та 26 жінок)[3].
Станом на 1916 рік на хуторі Болгарка Куртівської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 112 людей (44 чоловік і 68 жінок)[4].
У липні 1919 року мешканці села Болгарка підтримали антибільшовицьке повстання українських селян та німецьких колоністів, викликане продрозкладкою та насильницькою мобілізацією до Червоної армії.[5]
На початку 1924 року хутір Болгарка відносився до Отрадівської сільради району Енгельса Одеської округи Одеської губернії. Більшість населення Болгарки становили німці (113 осіб). Вони мали 19 господарств[6].
Під час Голодомору в Україні 1932—1933 років в селі загинуло 4 людини:
- Ватов Іван Іванович;
- Енгель Рудольф Адольфович;
- Енгель Яків Якович;
- Лозген Берта Генріхівна[7].
7 вересня 1946 року хутір Болгарка Одрадівської сільської ради (Одрадове) перейменовано на хутір Клин[8].
Станом на 1 травня 1967 року у Болгарці знаходився господарський центр птахофабрики «Біляївська»[9].
19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Роздільнянського району село увійшло до складу новоутвореного Одеського району.[10]
Колишній орган місцевого самоврядування — Єгорівська сільська рада.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 916 осіб, з яких 428 чоловіків та 488 жінок.[11]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 762 особи.[12]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[13]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 90,86 % |
російська | 8,75 % |
румунська | 0,39 % |
- Будинок культури.
- Ковальов Андрій Володимирович (нар. 1990) — український футболіст, півзахисник клубу МФК «Миколаїв».
- ↑ Паспорт Єгорівської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019.
- ↑ XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 123 (рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 307 (рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 353 (рос.)
- ↑ Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204
- ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) — Харків: Друкарня Кооперативного Видавництва «Пролетарій», 1925. — С. 49
- ↑ Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Одеська область. Частина I. Редакційна колегія (співголови — М. Д. Сердюк і М. Л. Скорик), автори — упорядники Л. І. Білоусова (керівник), М. Г. Батуріна, А. Є. Бух, О. В. Мартиненко, Г. М. Паніван. — Одеса: Астропринт, 2008. — С. 858
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 371, 913, 964.
- ↑ Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
- ↑ Прийнято Постанову. rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — регіон, рік, категорія населення, стать (1989 (12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — регіон, рік (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) — регіон, рік, вказали у якості рідної мову (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- Болгарська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів Роздільнянської районної ради. [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |