Бланка Ланкастерська, баронеса Вейк

Бланка Ланкастерська англ. Blanche of Lancaster
баронеса Вейк
6 червня 1317 — 1349
Народження:	близько 1305
Смерть:	до 10 липня 1380
Рід:	Плантагенети
Батько:	Генрі Плантагенет, 3-й граф Ланкастер
Мати:	Матильда Чаворт
Шлюб:	Томас Вейк

Бла́нка Ланка́стерська (англ. Blanche of Lancaster; близько 1305 — до 10 липня 1380) — англійська аристократка, дочка Генрі Плантагенета, 3-го графа Ланкастера та Матильди Чаворт, дружина Томаса Вейка, 2-го барона Вейка з Лідделла. Залишилася бездітною, пережила чоловіка на 30 років. У 1350-х роках стався конфлікт між Бланкою та єпископом Ілі Томасом Лайлом, у якому суд став на бік баронеси.

Життєпис

Належала до молодшої гілки англійського королівського дому Плантагенетів. Друга дитина і старша дочка Генрі Плантагенета, 3-го графа Ланкастера і 3-го графа Лестера, онука короля Генріха III, від шлюбу з Матильдою (Мод) де Чаворт; всього в цьому шлюбі народилися шість дочок і один син. Бланка народилася приблизно 1305 року.

До 9 жовтня 1316 батько видав її без дозволу короля Едуарда II (свого двоюрідного брата) в шлюб з Томасом Вейком — сином Джона Вейка, 1-го барона Вейка з Лідделла, і Джоан Фієнн. Едуард, дізнавшись про це, розлютився, але пізніше пом'якшав і дозволив Вейку прийняти батьківську спадщину — чималі землі в Лінкольнширі й Камберленді та титул. Так Бланка стала баронесою Вейк із Лідделла.

У правління Едуарда III Томас Вейк увійшов до найближчого оточення короля і завжди мав його прихильність; це було пов'язано у тому числі й зі свояцтвом між Томасом та Едуардом, яке виникло завдяки шлюбу першого з Бланкою — троюрідною сестрою другого. Барон помер 1349 року. Бланка залишилася бездітною, а тому землі та титул Вейків перейшли до сестри Томаса та її нащадків, графів Кент. Баронеса як «вдовину частку» отримала в довічне володіння замок Бурн у Лінкольнширі та інші маєтки.

У наступні роки між нею і єпископом Ілі Томасом Лайлом стався конфлікт, який переріс у довгу й запеклу суперечку: люди єпископа грабували і спалювали маєтки, що належали Бланці, нападали на її васалів. Одного з останніх, Вільяма Голма, було вбито. Баронеса звернулася до королівського суду, той визнав Лайла винним у завданні їй серйозної шкоди і зобов'язав виплатити компенсацію.

У квітні 1372 баронеса отримала опіку над своїм троюрідним племінником, онуком Джоан Ланкастерської Джоном Моубреєм, і його великими володіннями, що включали землі Моубреїв і Сегрейвів.

Померла до 10 липня 1380 року. Похована в церкві Братів Менших у Стемфорді (Лінкольншир).

Література

• Cokayne, George E. (1936). Gibbs, V. E. (ред.). The Complete Peerage of England, Scotland, Ireland, Great Britain and the United Kingdom: Extant, Extinct, or Dormant. Т. 9. London: St Catherine Press.
• Mortimer, I. (2008). The Perfect King The Life of Edward III, Father of the English Nation. London: Vintage Books. ISBN 978-0099527091.
• Ormrod W. Wake, Thomas, second Lord Wake (1298–1349) // Oxford Dictionary of National Biography. — 2004.
• Weir A. Britain's Royal Families: The Complete Genealogy. — London : The Bodley Head, 1999.