Очікує на перевірку

Берил

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берил
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][[:Ернест_Генрі_Нікель|Нікель Е. Г.]],_[[:d:Q16917772|Nichols M. C.]]_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf_IMA/CNMNC_List_of_Mineral_Names_(March_2007)]_—_2007.[[d:Track:Q20645057]][[d:Track:Q16917772]][[d:Track:Q1356348]]-1">[1]
АбревіатураBrl[[:d:Q59767631|Warr L. N.]]_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol. 85._—_P. 291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43][[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]-2">[2]
Хімічна формулаBe₃Al₂Si₆O₁₈
Клас мінералусилікати
Nickel-Strunz 109.CJ.05Ralph J.,_Nikischer T.,_Hudson_Institute_of_Mineralogy_[[:Mindat.org|Mindat.org]]:_The_Mineral_and_Locality_Database_—_[[:en:Keswick,_Virginia|[Keswick,_VA]]],_[[:en:Coulsdon|Coulsdon,_Surrey]]:_2000.[[d:Track:Q15221937]][[d:Track:Q6395268]][[d:Track:Q2463831]]-3">[3]
Dana 861.1.1.1
Генезисмагматичний
Ідентифікація
Колірвід блідо-жовтуватого до яскраво зеленого
Форма кристалівстовпчасті гексагональні призми
Сингоніягексагональна сингонія[http://www.mineralatlas.eu/_mineralienatlas.de][[d:Track:Q1936589]]-4">[4]
Просторова групаspace group P6/mccd[http://www.mineralatlas.eu/_mineralienatlas.de][[d:Track:Q1936589]]-4">[4]
Зламнерівний, часто раковистий
Твердість7-8
Блискскляний, інколи матовий
Прозорістьпрозорий до непрозорого
Колір рисибілий
Густина2,63—2,91
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення1,568-1,602
Інші характеристики
Названо на честьBeryllos 3 (Pauly-Wissowa)d
Типова місцевістьІндійський субконтинент[[:Пліній_Старший|Secundus G. P.]]_[[:la:s:Naturalis_Historia|Naturalis_historia]]_—_[[:Стародавній_Рим|Roma_antiqua]]:_0074.[[d:Track:Q442]][[d:Track:Q82778]][[d:Track:Q1747689]]-5">[5],
Mons Smaragdusd-6">[6][[:d:Q124139778|Harrell J. A.]]_[https://journals.lib.unb.ca/index.php/GC/article/download/2752/3212?inline=1#:~:text=The%2520earliest%2520known%2520emerald%2520mine,in%2520the%2520first%2520century%2520BC._Archaeological_Geology_of_the_World’s_First_Emerald_Mine]_//_''[[:d:Q15764976|Geoscience_Canada]]''_—_2004._—_Vol. 31,_Iss. 2._—_P. 69–76._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0315-0941_0315-0941];_[https://www.worldcat.org/issn/1911-4850_1911-4850][[d:Track:Q32825608]][[d:Track:Q15764976]][[d:Track:Q124139778]]-7">[7]
CMNS: Берил у Вікісховищі

Бери́л — мінерал класу силікатів, найпоширеніший мінерал берилію.

Походження назви

[ред. | ред. код]
Смарагд

Назва берил походить (через латинське: Beryllus, Старо-французьке: beryl, середньоанглійське: beril) з грецької beryllos βήρυλλος що значить «дорогоцінний, синьо-зелений, кольору морської води камінь»[8] і походить від пракритської veruliya (वॆरुलिय) і пальського veḷuriya (वेलुरिय); veḷiru (भेलिरु). З санскриту वैडूर्य Vaidurya, який в результаті походить від дравидійського, може бути, від назви Белур або Velur на півдні Індії[9]. Термін було пізніше прийнято для позначення більш конкретно саме берилу[10]. Пізньо латинське berillus було скорочено як brill-, що дало італійське brillare, що означає «блиск», французьке слово Brille що також означає «блиск», іспанське Brillo, означає «світитися», і англійське слово brilliance[11].

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]
Берил, Намібія

Хімічна формула: Al2Be3[Si6O18]. Домішки Na, Cs, Rb, Li, Fe2 , Fe3 , Mn, Mg, H2O, He. Метасилікат алюмінію і берилію кільцевої будови. Містить (%): Al2О3 — 19; BeO — 14; SiO2 — 67.

Забарвленням виділяють різновиди берилу: аквамарин — зеленувато-блакитний, смарагд — яскраво-зелений та інші. Зустрічається у гранітних пегматитах, ґрейзенах і гідротермально-пневматолітових жилах, зв'язаний з кислими виверженими гірськими породами. Берил з пегматитів представлений головним чином натрієвими, натрієво-літієвими, літієво-цезієвими різновидами. Найменша кількість домішок характерна для берилу з кварцових жил, кварц- і флюорит-мусковітових ґрейзенів. Деякі з різновидів берилу — дорогоцінне каміння. Найбільш відомі пегматитові родовища берилу: Бернік-Лейк (Канада), Блек-Гілс (США), Мінас-Жерайс, Боа-Вісту (Бразилія). Дрібно- і тонковкраплені руди берилу збагачуються флотацією. В українській науковій літературі вперше описаний в лекції «Про камені та геми» Феофана Прокоповича, яка читалася в Києво-Могилянській академії в 1705—1709 рр.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]
Кристалічна структура берилу

Найбільш відомі пегматитові родовища берилу: Бернік-Лейк (Канада), Блек-Хілс (США), Мінас-Жерайс, Боа-Вісту (Бразилія). Берил в Україні зустрічається у гранітних пегматитах на північному заході Українського щита і у Приазов'ї.

Різновиди

[ред. | ред. код]
Берил з Центрального Мадагаскару

За хімічним складом виділяють такі різновиди берилу:

  • берил літієвий — містить понад 1 % Li2O
  • берил натрієвий — містить понад 1 % Na2O
  • берил лужний — містить до 5 % (Na, K)2O
  • берил цезієвий (вороб'євіт) — містить до 3 % Cs2O
  • смарагд — берил, який містить до 3 % Cr2O3
  • берил скандієвий — бацит
Волинський берил на поштовій марці, 2009

За кольором та ювелірними особливостями:

  • берил Барбари — (берил з провінції Трансвааль з місцевості Барбара, ПАР);
  • берил благородний — (дорогоцінний берил без включень і дефектів);
  • берил блакитний — аквамарин
  • берил золотистий — геліодор
  • берил рожевий — варіація берилу рожево-червоного кольору
  • ростерит — безбарвний або блідо-рожевий берил, представлений короткостовпчастими або таблитчастими кристалами, які містять натрій та літій або цезій. Названий на честь дослідника Г. Ростера.

Застосування

[ред. | ред. код]

Красиво забарвлені берили та різновиди берилу — популярні самоцвіти, використовуються як дорогоцінні камені в ювелірній справі. Хороші екземпляри берилу високо цінуються і прикрашають колекції та музейні зібрання. З берилу виготовляють також різні дрібні вироби, печатки, різьблені прикраси, а непрозорі камені («звичайний берил») є рудним мінералом і служать джерелом для отримання оксиду берилію.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [[:Ернест_Генрі_Нікель|Нікель Е. Г.]],_[[:d:Q16917772|Nichols M. C.]]_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf_IMA/CNMNC_List_of_Mineral_Names_(March_2007)]_—_2007.[[d:Track:Q20645057]][[d:Track:Q16917772]][[d:Track:Q1356348]]
_1-0">↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  • [[:d:Q59767631|Warr L. N.]]_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol. 85._—_P. 291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43][[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]
    • _2-0">↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
    d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
  • Ralph J.,_Nikischer T.,_Hudson_Institute_of_Mineralogy_[[:Mindat.org|Mindat.org]]:_The_Mineral_and_Locality_Database_—_[[:en:Keswick,_Virginia|[Keswick,_VA]]],_[[:en:Coulsdon|Coulsdon,_Surrey]]:_2000.[[d:Track:Q15221937]][[d:Track:Q6395268]][[d:Track:Q2463831]]
    • _3-0">↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
    d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
  • ↑ [http://www.mineralatlas.eu/_mineralienatlas.de][[d:Track:Q1936589]]
    • _4-0">а [http://www.mineralatlas.eu/_mineralienatlas.de][[d:Track:Q1936589]]