Перейти до вмісту

Бен Майлз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бен Майлз
Народився29 вересня 1966(1966-09-29) (58 років)
Вімблдон, Мертон, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія або Лондон[d], Англія, Велика Британія
Громадянство Велика Британія
Діяльністьактор, телеактор
Alma materҐілдголська школа музики й театру і South Downs Colleged
Роки діяльності1989 — тепер. час
IMDbnm0587060
Нагороди та премії

Бенджамін Чарльз Майлз (англ. Benjamin Charles Miles; нар. 29 вересня 1966(1966вересня29), Вімбелдон, Лондон, Англія) — англійський актор, знаний за виконанням головної ролі Патріка Мейтленда в телевізійній комедії «Кохання на шістьох» (2000—2004), а також як Монтегю Дарті у «Сазі про Форсайтів» (2002—2003), пропагандист і телевізійний керівник Роджер Даскомб у фільмі 2005 року «V означає Вендетта», Пітер Таунсенд у драмі Netflix «Корона» (2016—2017).

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився у Вімблдоні, Лондон[1], юні роки провів в Ашовері, Дербішир[2], де навчався у місцевій школі. Почав долучатися до шкільних постановок, і робив це головним чином тому, що це дозволяло йому пропускати заняття[3].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Він перейшов до телевізійних ролей у 1990-х роках, граючи ролі другого плану в серіалах, як-от «Зорро», «Солдат, солдат», Це законно?, «Суто англійське вбивство», «Максимум практики» і «Дивовижна ти»[1].

У фільмі «Крила голубки» 1997 року зіграв невелику роль журналіста, лише з кількома репліками[1]. Виконав головну роль у фільмі «Кругла вежа», знімання якого проходили того ж року[4]. 1999 року отримав роль Річарда Мартіна у фільмі «Дотягнутися до Місяця»[1]. 2000 року отримав роль Роберта Брауна у «Відступайся»[1] і жіночного Патріка Мейтленда в комедійному серіалі «Кохання на шістьох»[1], роль, яку виконував до закриття серіалу 2004 року. Знімався у телевізійному серіалі «Сага про Форсайтів»[1] і в «Головному підозрюваному». 2004 року зіграв Чарльза Райдера у постановці BBC Radio 4 «Повернення Бредгеда»[1].

З'явився в телевізійній драмі BBC 2005 року «Містер Гарві запалює свічку»[1], зігравши роль вчителя, який бере некеровану групу учнів на одноденну екскурсію до Солсберійського собору. 2006 року з'явився в телевізійній драмі «Після Томаса» в ролі батька сина з аутизмом[5]. 2008 року зіграв сквайра сера Тімоті в британському серіалі «Вдосвіта — в Кендлфорд». У 2009 році він з'явився в ролі керівника біржової торгової фірми в міській драмі BBC «Секс у великому місті і я». Зіграв головну роль у фільмі «Пульс» разом з Клер Фой[6], з якою він також знявся у фільмі «Обіцянка» на початку 2011 року[1]. Вони знову зустрілися на знімальному майданчику «Корони»[1].

Часто працював з режисером Джеймсом Мактіґом: з'явився у його фільмі 2005 року «V означає Вендетта»[1] в ролі Роджера Даскомба, урядового пропагандиста та керівника телевізійної мережі, зіграв у «Ніндзі-вбивці» і «Спіді Гонщику»[1] На театральній сцені зіграв Болінгброка у постановці Old Vic «Річард II» 2005 року разом зі своїм тестем Гері Реймондом. 2009 року також з'явився у постановці «Нормандські завоювання», яка отримала нагороду «Тоні»[7].

Влітку 2011 року Майлз зіграв роль Роберта у постановці «Зради» Гарольда Пінтера в Comedy Theatre у лондонському Вест-Енді, а Крістін Скотт Томас зіграла його дружину Емму. Любовний трикутник завершили Дуглас Геншолл у ролі Джеррі, його найкращого друга та її коханця. Режисером відновленої версії став Ян Ріксон. 2011 року з'явився в телевізійному фільмі «Підозри містера Вітера» в ролі доктора Степлтона[1].

2014 року зіграв Томаса Кромвеля у версії RSC романів Гіларі Ментел «Вовчий зал» і «Внесіть тіла» в Стратфорді та в театрі Олдвіч у Лондоні. У квітні 2015 року RSC поставив вистави у Нью-Йорку, за роботу у яких Майлз отримав номінацію як найкращий актор у п'єсі премії «Тоні»[8][9].

2016 року втілив Пітера Таунсенда в серіалі Netflix «Корона»[10][11] і герцога Сомерсетського у «Порожній короні»[1], другому циклі телевізійних екранізацій творів Вільяма Шекспіра. Того ж року зіграв гостьову роль канцлера Тома Пікерінга в епізоді телесеріалу-антології «Чорне дзеркало» («Ворог народу»)[12][13].

2017 року озвучив Мандрівника в часі в адаптації роману «Машина часу»[1] від Big Finish Productions[1].

2018 року зіграв Джека Гейлі в мінісеріалі BBC Two «Співучасник»[1] і батька Саймона Джорджа Берроуза в серіалі «Романов», а також з'явився на сцені Lyttelton Theatre як один із Lehman Brothers у «The Lehman Trilogy»[14].

2019 року зіграв командира Денні Гарта в у телесеріалі «Захват» та Джона Профумо в «Суд над Крістін Кілер», виробництва BBC One[1].

2021 року оголосили про його участь у новому спін-офі «Зоряних війн» телесеріалі «Андор» від Disney[15].

Співпрацював з Гіларі Мантел над постановкою її роману «Дзеркало та світло» в театрі Гілгуд у лондонському Вест-Енді, де він також грав головну роль[16]. Вони знову працювали над книжкою з картинками на основі її трилогії[17], й авторка обрала його для начитування версій аудіокниг[18].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений з акторкою Емілі Реймонд[2]. У них троє дітей[5]. Вони також з'явилися разом в епізоді «Максимуму практики»[1].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1989 ф Усе як треба Getting It Right Спіро
1990—1991 с Зорро Zorro Хосе Рівас
1995 с Солдат, солдат Soldier Soldier Джон Макговерн
1996 с Це законно? Is It Legal? Том
1997 с Мелісса Melissa редактор
1998 тф Кругла вежа The Round Tower Ангус Коттон
1997—1999 с Чисто англійське вбивство The Bill різні ролі
1997 ф Крила голубки The Wings of the Dove журналіст
1997 ф Квіти кохання Keep the Aspidistra Flying офіціант
1998 с Життя і злочини Вільяма Палмера The Life and Crimes of William Palmer Томас Палмер
1999 с Дивовижна ти Wonderful You Рей
1999—2000 с Максимум практики Peak Practice Роб Синклер
2000 с Відступайся Cold Feet Роберт Браун
2000—2004 с Кохання на шістьох Coupling Патрик Мейтленд
2001 с Голбі-сіті Holby City Ед Сомерс
2001 ф Історія з намистом The Affair of the Necklace Барон Куршан
2002—2003 с Сага про Форсайтів The Forsyte Saga Монтаг'ю Дарті
2003 с Головний підозрюваний 6: Останній свідок Prime Suspect 6 Саймон Фінч
2003 ф Три сліпі миші Three Blind Mice Ліндсі
2004 с Віртуози Hustle Стівен Вінтерборн
2005 ф Уяви нас разом Imagine Me & You Роб
2005 тф Державний інспектор The Government Inspector Кевін Марш
2005 тф Під деревом зеленим Under the Greenwood Tree Парсон Мейболд
2006 ф V означає Вендетта V for Vendetta Роджер Даском
2008 ф Спіді Гонщик Speed Racer Кесс Джонс
2008 с Вдосвіта — в Кендлфорд Lark Rise to Candleford Тімоті Мідвінтер
2009 с Міс Марпл Агати Крісті Agatha Christie's Marple Персіваль
2009 ф Ніндзя-вбивця Ninja Assassin Раян Маслов
2010 тф Пульс Pulse Джо Сеннет
2011 с Дзен Zen Амадео Колонна
2011 с Обіцянка The Promise Макс Маєр
2011 с Підозри містера Вічера The Suspicions of Mr Whicher Степлтон
2011 с Masterpiece Mystery Амедео Колонна
2013—2014 с Дракула Dracula Дівал
2015 ф Жінка в золоті Woman in Gold Рональд Лаудер
2016 с Порожня корона The Hollow Crown Граф Сомерсет
2016 с Чорне дзеркало Black Mirror Том Пікерінг
2016—2022 с Корона The Crown Пітер Вулдрідж Таунсенд
2017—2018 с Боб-будівельник
2017 с Останній пост The Last Post Геррі Маркем
2018 с Співучасник Collateral Джек Гейлі
2018 с Романови The Romanoffs Джордж Берроу
2018 ф Шпигунська гра The Catcher Was a Spy Джеррі Фредерікс
2018 ф Код «Червоний» Red Joan Нік
2019—2022 с Захоплення The Capture Денні Гарт
2019—2020 с Суд над Крістін Кілер The Trial of Christine Keeler Джон Профумо
2019 с Одне шоу The One Show у ролі себе
2020 с Дияволи Devils Едвард Стюарт
2022 с Андор Andor Тей Колма
2023 с Перехоплений рейс Hijack Робін Аллен
2023 ф Тетріс Tetris Говард Лінкольн
2023 ф Вдова Кліко Widow Clicquot Філіп Кліко
2023 ф Наполеон Napoleon Коленкур
2024 с Дугласа скасовано Douglas Is Cancelled Тобі
2024 вг Elden Ring Elden Ring: Shadow of the Erdtree Сер Ансбах
2024 ф Код «Чорна канарка» Canary Black Натан Еванс

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Ben Miles Credits3. tvguide.com. Процитовано 6 липня 2023.
  2. ↑ а б Kelly, Guy (3 вересня 2019). The amount of privacy we give up is scary. The Daily Telegraph. № 51,100. с. 20. ISSN 0307-1235.
  3. ↑ Ben Miles. OfficialLondonTheatre.com. 15 жовтня 2008. Процитовано 30 жовтня 2017.
  4. ↑ British Council Film: The Round Tower. film-directory.britishcouncil.org. Процитовано 5 жовтня 2024.
  5. ↑ а б Powell, Lucy (1 травня 2007). Daddy dearest. The Times (англ.). Процитовано 25 липня 2021.
  6. ↑ Wightman, Catriona (28 травня 2010). Ben Miles: 'BBC Three show defies genre'. Digital Spy. Процитовано 6 листопада 2016.
  7. ↑ Jones, Kenneth (26 липня 2009). Exit, Laughing: Tony-Winning Norman Conquests Ends Broadway Run. Playbill. Архів оригіналу за 26 серпня 2010.
  8. ↑ Soloski, Alexis (18 березня 2015). Ben Miles Takes On 'Wolf Hall' Onstage. The New York Times. Процитовано 23 березня 2015.
  9. ↑ Hetrick, Adam (9 квітня 2015). Epic London Double-Bill Wolf Hall Opens On Broadway. Playbill. Процитовано 6 листопада 2016.
  10. ↑ Samuelson, Kate. 'The Crown' and the True History of Princess Margaret's Doomed Romance. Time. Процитовано 17 вересня 2017.
  11. ↑ Singh, Anita (25 вересня 2021). 'Timothy Dalton's licence to thrill Crown audiences as Princess Margaret's former lover. The Telegraph.
  12. ↑ Mullane, Alex (23 жовтня 2016). Black Mirror season 3 'Hated in the Nation' review: a blockbuster with a sting in its tail. Digital Spy. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 26 грудня 2020.
  13. ↑ VanDerWerff, Emily (30 жовтня 2016). Black Mirror season 3, episode 6: "Hated in the Nation" has one true villain — creator Charlie Brooker. (Also, bees.). Vox. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 26 грудня 2020.
  14. ↑ Treneman, Ann (13 липня 2018). Theatre review: The Lehman Trilogy at Lyttelton Theatre, SE1. The Times (англ.). Процитовано 25 липня 2021.
  15. ↑ Maxwell, Dominic (23 липня 2021). Ben Miles: How playing Thomas Cromwell in Wolf Hall changed my life. The Times. Процитовано 25 липня 2021.
  16. ↑ The Mirror And The Light – 2021 – Full Cast Announced, New Pictures!. London Box Office. 20 серпня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
  17. ↑ Clark, Alex (10 вересня 2022). ‘I’m against parallels’: Hilary Mantel is wary of drawing shallow links with the past. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 5 жовтня 2024.
  18. ↑ Hilary Mantel casts Ben Miles for Wolf Hall trilogy audio. The Bookseller (англ.). Процитовано 5 жовтня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бен_Майлз&oldid=44119187