Перейти до вмісту

Безрук Галина Анатоліївна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Безрук Галина Анатоліївна
Ім'я при народженніБезрук Галина Анатоліївна
Народилася1 травня 1988(1988-05-01) (36 років)
Краматорськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Національністьукраїнка
Громадянство Україна
Діяльністьакторка, співачка
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
ВчителіТалашко Володимир Дмитрович
ЗакладТеатр мюзиклаd
Роки діяльності2009 — по сьогодні
ЧоловікАртем Алексєєв (з 11.08.2016)
ДітиВасиліса Безрук (нар. 13.12.2016)
IMDbnm8573975

CMNS: Безрук Галина Анатоліївна у Вікісховищі

Гали́на Анато́ліївна Бе́зрук (нар. 1 травня 1988, Краматорськ, Донецька область) — українська та російська акторка, співачка. 2012 року стала фіналісткою вокального шоу «Голос країни 2»[1]. Акторка серіалів «Слуга народу», «Останній москаль» і «Будиночок на щастя».

Замовчує російсько-українську війну, а також російське вторгнення в Україну, та залишається жити й працювати в Росії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Галина Безрук народилася 1 травня 1988 року в місті Краматорськ.

У 5 років почала навчання гри на скрипці в музичній школі, пізніше стала учасницею дитячого хору. З 5-ти років займалася танцями в колективі «Зернятка» під керівництвом Ольги Бібікової та в народному театрі «Бам-Бук» під керівництвом Миколи Мітли.

У 17 вступила на акторський факультет Київського університету театру, кіно і телебачення, який успішно закінчила у 2010 році за спеціальність «Диктор, телеведучий, актор кіно».

У студентські роки дебютувала на театральній сцені в Державному Центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса.

З 2015 року мешкає в Росії та є акторкою Московського театру мюзиклу.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

11 серпня 2016 одружилася з актором Артемом Алексєєвим, з яким познайомилися на знімання серіалу «Поки станиця спить» 2014 року[2]. 13 грудня 2016 року народила доньку Василісу[3]. Після випадків домашнього насильства вона розлучилася з Алексєєвим та зараз живе з донькою окремо від нього[4].

Політична позиція

[ред. | ред. код]

Відмовляється коментувати російсько-українську війну, оскільки боїться кримінального переслідування з боку влади РФ[5].

Про свою позицію акторка повідомила в інтерв'ю російській «Газета.ru». Попри те, що творить армія рф на її батьківщині, Галина «прикривається» своєю дочкою, і продовжує активно працювати в театрі та кіно, розважаючи російську аудиторію.

Крім цього, Безрук поскаржилася на своїх земляків, які пишуть їй повідомлення, із закликами одуматися. Щобільше, акторка вважає, що її всі мають зрозуміти, і якщо «ворушити мізками», то її позиція стає дуже зрозумілою, адже її чоловік та дитина росіяни.

«Ті прокльони, які шлють, я їх уже навіть не читаю. Просто бачу перше слово і відразу блокую. Я навіть не розумію, у мене немає часу кожному диванному критику пояснювати ситуацію, яка склалася в мене. Якщо трохи поворушити мізками, цілком зрозуміло, чому я перебуваю там, де я є. Хто мій чоловік, хто моя дитина — якої вони національності. Я обираю родину. Я не обираю батьківщину, я обираю сім'ю. Найближчих мені людей — себе та сім'ю», — заявила Безрук.

Мовчазно підтримує російську-українську війну, а також російське вторгнення в Україну.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Проєкт Роль
2009-2011 Чужі помилки
2010 Маршрут милосердя Юля
2011 Повернення Мухтара-7 адміністраторка салону «Імперія тату»
2012 Джамайка Дуся
2012 Ластівчине гніздо Діана
2012 Порох і дріб Моніка
2012 Жіночий лікар Настя Авдєєва
2013 Поцілунок! Катя Ворошилова
2014 Останній москаль Ксенія
2014 Брат за брата-3 Катя
2014 Швидка допомога Яна, випадкова подружка Романцева
2014 Личное дело Віра
2014 Поки станиця спить Оксана
2015 Слуга народу Анна
2015 Онлайн 2.0 Анна
2015 Останній яничар Оксана
2015 Особистий інтерес Тетяна
2015 Пес Анжеліка
2016 підкидьки Даша Карельская
2016 Провідниця Маргарита
2016 Останній москаль. Судний день Ксенія Михайлівна
2016 Володимирська, 15 Ганна
2017 Наживка для ангела Василіса
2017 Готель Елеон-2 лікарка
2018-2022 Будиночок на щастя Маша
2019 ИП Пирогова Мая
2019 Готель Купідон Катя
2019 Токсичная любовь Юлія
2019 Великі Вуйки Ксенія Михайлівна
2020 Нашедшего ждет вознаграждение Альона
2020 Скліфосовський-8 Василіса
2020 Шоу про любовь Люба
2020 Родком Іра Соколова
2021 Елизавета Франческа

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
2003 Премія «Надія Фестивалю Золота Рампа», м. Дніпропетровськ
2004 Премія за «Найкращу жіночу роль» Фестивалю молодіжних театрів «Золотий лелека» м. Коблево, спектакль «Любовь, похожая на сон», роль Мачухи
2004 Номінація за «Найкращу жіночу роль» на Міжнародному театральному фестивалі «Театральна легенда» за роль Тамари в спектаклі «Тамара і Демон»
2005 Премія «Найкраща жіноча роль» фестивалю «Театральна сесія», м. Дніпропетровськ, спектакль «Вампір», роль Тані
2005 1-ше місце на фестивалі «Юність. Натхнення. Талант», м. Будапешт, Угорщина
2006 Гран-прі фестивалю «Сузір'я», м. Варна, Болгарія
2006 Гран-прі фестивалю «Казкова Ялта», м. Ялта, Україна[6]
2012 Півфіналістка музичного телешоу «Голос країни. Нова історія», м. Київ, Україна
2012 Гран-прі 1-го Всеукраїнського Фестивалю молодих виконавців ім. М. П. Мозгового, м. Київ, Україна
2016 2-ге місце на конкурсі «Нова хвиля», м. Сочі, Росія

Кліпи

[ред. | ред. код]
Рік Назва кліпу
2013 Небо тебе

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Наша Галя вышла в финал!. technopolis.com.ua (рос.). 29 лютого 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 грудня 2015.
  2. Зірка серіалу «Останній москаль» Галина Безрук вийшла заміж. tsn.ua. 12 серпня 2016. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  3. Призер "Нової хвилі-2016" Галина Безрук вперше стала мамою. ukranews.com. 14 грудня 2016. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
  4. Галина Безрук рассказала о трудностях после развода: не все гладко. www.mk.ru (рос.). Процитовано 15 жовтня 2023.
  5. Еліна Пелешенко (31 березня 2022). Українка Галина Безрук у приватній бесіді пояснила, чому не говоритиме про війну в Україні. «Сьогодні».
  6. Ялта: П'ятирічна закарпатка «взяла» приз глядацьких симпатій. ua-reporter.com. 14 липня 2006. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 13 червня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]