Аургазинський район
| Аургазинський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Аургазинский район башк. Аурғазы районы | |||||
| |||||
| Основні дані | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації: |  Республіка Башкортостан
| ||||
| Код ЗКАТУ: | 80 205 000 000 | ||||
| Утворений: | 1930 року | ||||
| Населення: | 32366 осіб (2019) | ||||
| Площа: | 2014,03 км² | ||||
| Густота населення: | 16,07 осіб/км² | ||||
| Населені пункти та поселення | |||||
| Адміністративний центр: | село Толбази | ||||
| Кількість сільських поселень: | 21 | ||||
| Кількість сіл та присілків: | 137 | ||||
.svg)
| |||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка: | http://www.aurgazy.ru/ | ||||
.svg)
.png)
Аургази́нський район (рос. Аургазинский район; башк. Аурғазы районы) — муніципальне утворення у складі Республіки Башкортостан, Росія.
Адміністративний центр — село Толбази, знаходиться за 80 км на південь від Уфи і 30 км на захід від залізничної станції Біле Озеро.
Утворений 20 серпня 1930 року.
Муніципальний район розташований в центральній частині Башкирії. Межує з Кармаскалинським на півночі, Гафурійським на сході, Стерлітамацьким на півдні, Альшеєвським і Давлекановським районами на заході.
Територія району знаходиться в південній частині Прибільської увалисто-хвилястої рівнини, сильно розвинений карст. Район розташований в межах зануреної зони південно-східного схилу Східно-Європейської платформи.
На території району є родовища гіпсу і вапняку (Нижньо-Лекандінське), піску (Баликликульське), піску будівельного (Сахановське), цегляної сировини (Дар'їнське, Сахановське, Толбазинське), нафтові родовища (Бузов'язовське, Толбазинське, Уршацьке й інші).
Клімат континентальний, помірно зволожений. Середня річна температура повітря 2,5 °C, січень −16 °C, липень 19 °C. Абсолютна максимальна температура 40 °C, абсолютна мінімальна −48 °C. Середньорічна кількість опадів 500 мм, в теплий період 350 мм.
Мережу гідрографії утворюють річка Уршак з притоками Аургази, Білий Ключ, Узень; річка Куз'єлга й інші. Поширені карбонатні ґрунти, сірі лісові ґрунти і типові чорноземи.
Дубові, дубовий-березові, липові і осикові ліси займають близько 18 % площі району, розташовані на височинах у вигляді острівців. Лісистість — 27,3 %. Тваринний світ представлений степовими і лісовими видами. Курманаєвська, Бішкаїнська печери, яр Ушкатли та Абсалямовські берези є пам'ятками природи.
Площа території муніципального району — 2014 км². Площа (тис. га) сільськогосподарських угідь — 153,8 (76,4 %) від загальної площі), зокрема рілля — 95,6; сінокосів — 14,1; пасовищ — 43,1; площа лісів — 36,4; поверхневих вод — 1,2.
Населення району становить 32366 осіб (2019[1], 36970 у 2010[2], 38996 у 2002[3]).
Національний склад: татари — 48,2 %, чуваші — 42,2 %, росіяни — 4,9 %.
На території району 21 сільське поселення, які називаються сільськими радами:
| № | Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
|---|---|---|---|
| 1 | Толбази | 10 164 | 10 114 |
| 2 | Бішкаїн | 1 201 | 1 150 |
| 3 | Ісмагілово | 828 | 918 |
| 4 | Ішли | 1 108 | 884 |
| 5 | Чуваш-Карамали | 897 | 854 |
| 6 | Новофедоровка | 766 | 799 |
| 7 | Мурадим | 862 | 773 |
| 8 | Султанмуратово | 721 | 706 |
| 9 | Шланли | 648 | 702 |
| 10 | Наумкино | 600 | 699 |
Район входить в південну лісостепову зону. Сільгосппідприємства спеціалізуються на вирощуванні пшениці, гречки, цукрового буряка, розведенні КРГ молочно-м'ясного напряму, свиней. На території району знаходиться лісгосп. У районі діють НДДУ «Ішимбайнафта» і «Уфанафта», ТОВ «Агро» (агрохімічне обслуговування СГП), Толбазинський цегляний завод (виробництво вермікулітових блоків), ТОВ цегляний завод «Ажемак» (виробництво облицювальної цеглини), ТОВ «Аургазистройсервіс» (виробництво асфальто-бетонних сумішей, СМР), ВАТ «Толбазимолзавод», ТОВ «Інкомкорм», «Аургазигідростройсервіс» й інші. По території району проходить Куйбишевська залізниця (ділянка Дьома—Тюльган), в межах району знаходяться залізничні станції Дар'їно і Нагадак; автомобільні дороги Уфа-Оренбург, Давлеканово—Толбази—Красноусольський.
У районі є ПТУ, 57 загальноосвітніх шкіл, з них 33 середніх, 9 основних, 14 початкових, зокрема Толбазинський ліцей, Толбазинська башкирська гімназія; Аургазинський дитячий будинок; 39 дошкільних установ; музична школа; ДЮСШ; центральна районна і 3 сільських дільничних лікарні; 3 сільських лікарських амбулаторії; 42 ФАПи; 54 клубних установи; 37 бібліотек. У селі Толбази є історико-краєзнавчий музей. Видається газета «Шлях Батьківщини» російською, татарською, чуваською мовами.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения по населенным пунктам Республики Башкортостан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- Про Аургазинський район (рос.)
- На сайті Республіки Башкортостан [Архівовано 27 грудня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Це незавершена стаття про Башкортостан. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Міські округи |  | |
|---|---|---|
| Райони | Абзеліловський · Альшеєвський · Архангельський · Аскінський · Аургазинський · Баймацький · Бакалинський · Балтачевський · Белебеївський · Білокатайський · Бєлорєцький · Біжбуляцький · Бірський · Благоварський · Благовіщенський · Буздяцький · Бураєвський · Бурзянський · Гафурійський · Давлекановський · Дуванський · Дюртюлинський · Єрмекеєвський · Зіанчуринський · Зілаїрський · Іглінський · Ілішевський · Ішимбайський · Калтасинський · Караідельський · Кармаскалинський · Кігинський · Краснокамський · Кугарчинський · Кушнаренковський · Куюргазинський · Мелеузівський · Мечетлінський · Мішкинський · Міякинський · Нурімановський · Салаватський · Стерлібашевський · Стерлітамацький · Татишлинський · Туймазинський · Уфимський · Учалинський · Федоровський · Хайбуллінський · Чекмагушівський · Чишминський · Шаранський · Янаульський | |