Арістонік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арістонік
Народився2 століття до н. е.
Помер129 до н. е.
Рим, Римська республіка
Діяльністьсуверен
Знання мовдавньогрецька
РідАтталіди
БатькоЕвмен II
Брати, сестриАттал III

Арісто́нік (дав.-гр. Αριστονικος; р. н. невід. — 129 до н. е.) — син пергамського царя Евмена II і наложниці, що захопив владу в державі після смерті Аттала III і правив під іменем Евмена III. Очолив повстання рабів і міської бідноти проти Риму і місцевих рабовласників, яке охопило всю Малу Азію.

Арістонік боровся за незалежність Пергаму і мріяв створити «державу Сонця», де пануватимуть рівність і свобода. Повстанці розбили військо каппадокійського царя Аріарата V і римського консула Публія Красса.

129 до н. е. консул Марк Перперна захопив Арістоніка у полон і відіслав його до Рима, де його було закатовано. Повстання було придушене військом консула Манія Аквілія.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]