Перейти до вмісту

Ануак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ануак
Anywaa, Añwaa
Чоловік народу ануак (2008)
Чоловік народу ануак (2008)
Кількістьдо 100 тис. осіб (2000-ні, оцінка)
АреалЕфіопія Ефіопія
Південний Судан
Близькі допівнічні луо
нілотські народи
Моваануак
Релігіятрадиційні вірування

Ануак, ануаки (самоназва — аньївае або жо-аніва, Anywaa, Añwaa[1]; інші написання етнонімів: Anyua, Anywak, Anwak, Anuak; інші етноніми — ямбо, в Ефіопії — нуро) — нілотський народ підгрупи північні луо (джолуо) у прикордонних районах Ефіопії та Південного Судану (Східна Африка).

Ануаків, як і решту нілотів, а аткож інших народів сучасного Південного Судану (англійського Південного Судану) вивчав знаменитий англійський антрополог Едвард Еван Еванс-Прітчард (Edward Evan Evans-Pritchard).

Територія проживання, чисельність, мова і релігія

[ред. | ред. код]

Проживають у прикордонних районах Південного Судану (від липня 2011 року — незалежна держава, що відокремилась від метрополії Судан) — у цій молодій державі ануаки живуть у північно-східних районах: на лівобережжі Акобо до річки Пібор, та Ефіопії — правий берег річки Акобо і басейн річки Гіло в регіоні Гамбелла.

Авторитетні російські джерела на середину 1990-х років оцінювали чисельність ануаків — в Судані бл. 15 тисяч осіб, в Ефіопії — 55 тисяч осіб. Чисельність ануаків згідно з оцінками місіонерів (1991) — бл. 26 000 в Ефіопії та 52 000 у тодішньому Судані[2], у Encyclopaedia Aethiopica (2003) чисельність народу вказано — від 100 до 200 тисяч осіб[3]. Під час перепису населення в Ефіопії (2007) 85 909 осіб назали себе ануками[4]. Таким чином, станом на 2000-ні чисельність ануаків оцінково в обох країнах проживання становить до 100 тисяч осіб.

Розмовляють мовою ануак, частина є двомовною: адже суданський діалект арабської мови виступає як мова спілкування народів Південного Судану.

Ануаки дотримуються традиційних вірувань. Характерні культи предків, сил природи, духів (джок). Поширений тотемізм.

Історія, господарство, культура

[ред. | ред. код]

У минулому ануаки — кочовий народ скотарів-пастухів. У процесі міграцій мас населення з півночі на південь у Східній Африці ануаки разом з іншими скотарями почали переходити на осілий спосіб життя.

Починаючи з XX століття основною галуззю господарства ануаків стало ручне тропічне землеробство (зернові — просо елевсина, кукурудза; бобові; коренеплоди). Займаються також річковим рибальством (за допомогою загат), збиранням диких фруктів. Деякі групи ануак утримують дрібну рогату худобу. Традиційні ремесла: плетіння, виготовлення човнів, хатнього начиння, прикрас тощо.

Поселення ануаків мають лінійне планування і збудовані в рядок уздовж річок, деякі налічують до тисячі жителів.

В основі соціальної організації — патріархально-племінні зв'язки. Шлюб патрилокальний, вид спорідненості — патрилінійна. Поселення — сільська громада, яка складається з домогосподарств, пов'язаних мережею патрилінійних генеалогічних зв'язків.

Традиційна їжа ануаків — рослинна, риба; традиційний одяг — пов'язка на стегнах або шкіряний фартух, подоба спіднички з рослинних волокон. Нині у чоловіків ануак повсюдно поширений європейський одяг — сорочка і шорти.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Monika Sommer: Traditional Instruments of Conflict Resolution and Mediation among the People of Gambella, Ethiopia, in: Wolbert C. G. Smidt: Discussing conflict in Ethiopia. Conflict Management and Resolution: Proceedings of the Conference "Ethiopian and German Contributions to Conflict Management and Resolution", Addis Ababa, 11 to 12 November 2005, Afrikanische Studien 32, 2007, ISBN 9783825897956 (стор. 32) (англ.)
  2. David H. Shinn, Thomas P. Ofcansky, Chris Prouty: Anuak People and Language, in: Historical dictionary of Ethiopia, New Edition, 2004, ISBN 9780810849105
  3. Mechthild Reh: Añwaa language und Eisei Kurimoto: Añwaa ethnography, in: Encyclopaedia Aethiopica, Band 1, 2003, ISBN 978-3447047463
  4. Central Statistical Agency: Summary and Statistical Report of the 2007 Population and Housing Census Results [Архівовано 4 червня 2012 у Wayback Machine.] (PDF), (стор. 84, 100)

Джерела, посилання і література

[ред. | ред. код]
  • Калиновская К. П. Ануак // Народы и религии мира / під ред. Тішкова В.А., М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999 (рос.) електронне посилання → тут[недоступне посилання з червня 2019]
  • Edward E. Evans-Pritchard: The Political System of the Anuak of the Anglo-Egyptian Sudan. Lund, Humphries & Co., London 1940 (Monographs on Social Anthropology 4), (Nachdruck: AMS Press, New York NY 1977, ISBN 0-404-12041-5). (англ.)
  • Dereje Feyissa: The Ethnic Self and the National Other. Anywaa Identity Politics in Reference to the Ethiopian State System. In: Bahru Zewde (Hrsg.): Society, State and Identity in African History. Forum for Social Studies u. a., Addis Ababa 2008, ISBN 978-99944-50-25-1, стор. 123–153. (англ.)
  • Douglas H. Johnson: On the Nilotic Frontier. Imperial Ethiopia in the southern Sudan, 1898–1936. In: Donald Donham, Wendy James (Hrsg.): The Southern marches of imperial Ethiopia. Essays in history and social anthropology. Cambridge University Press, Cambridge u. a. 1986, ISBN 0-521-32237-5, стор. 219–245 (African studies series 51). (англ.)
  • Godfrey Lienhardt: The Situation of the Death. An Aspect of Anuak Philosophy. In: Anthropological Quarterly. Vol. 35, No. 2, 1962, ISSN 0003-5491, стор. 74–85. (англ.)