Перейти до вмісту

Антонов Володимир Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Антонов Володимир Сергійович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження23 серпня 1932(1932-08-23)
Місце народженняВоронеж, РСФРР, СРСР
Дата смерті8 жовтня 2006(2006-10-08) (74 роки)
Місце смертіКиїв, Україна
Громадянство СРСР
 Україна
Професіїфлейтист, музичний педагог
ОсвітаКиївська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1955)
ВчителіПроценко Андрій Федорович
Інструментифлейта
ЗакладНаціональний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка і Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Нагороди
заслужений артист УРСР Народний артист України
Вчене званняпрофесор

Володи́мир Сергі́йович Анто́нов (нар. 23 серпня, 1932, Воронеж — пом. 8 жовтня 2006, Київ) — український флейтист і музичний педагог. Заслужений артист УРСР з 1969 року, народний артист України з 1998 року[1]. Лауреат Українського республіканського (1957; 1-а премія) та всесоюзного (1957; 3-я премія) конкурсів музикантів-виконавців.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 23 серпня, 1932 року в місті Воронежі (нині Росія). З 1948 року грав в оркестрі Київського театру опери та балету України імені Тараса Шевченка. В 1955 році закінчив Київську консерваторію імені Петра Чайковського. З того ж року — соліст симфонічного оркестру Київського оперного театру.

З 1960 року викладач Київської консерваторії. 1967 року закінчив аспірантуру при ній по класу флейти (клас Андрія Проценка). З 1984 року і до кінця життя — завідувач кафедри духових та ударних інструментів (професор з 1991 року) Київської консерваторії. Помер у Києві 8 жовтня 2006 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

До репертуару музиканта входили твори класиків (Вольфганга Амадея Моцарта, Петра Чайковського, Дмитра Шостаковича та інших) і сучасних композиторів.

Виконував сольні партії в оркестрі під керівництвом провідних диригентів: Ігоря Блажкова, Івана Гамкала, Федора Глущенка, Вадима Гнєдаша, Михайла Канерштейна, Володимира Кожухаря, Миколи Колесси, Веніаміна Тольби, Натана Рахліна, Костянтина Сімеонова, Стефана Турчака та інших. Брав участь у концертах Дмитра Гнатюка, Євгенії Мірошниченко, Бели Руденко, Анатолія Солов'яненка та інших співаків.

Неодноразово гастролював з оркестром Ленінградської філармонії в країнах Європи, у США, Канаді, Японії. Виступав як соліст та у складі ансамблю. У 1977 році був першим виконавцем концерту для флейти Ігоря Шамо.

Написав низку методичних посібників та праць з методики навчання гри на флейті, зокрема автор праць:

  • Воспитательная работа педагога специального класса // Исполнительство на духовых инструментах. Киев: Киевская государственная консерватория, 1986. 111 с. (у співавторстві);
  • Андрій Федорович Проценко // Виконавські школи вищих навчальних закладів України / Головний редактор І. Д. Безгін. Київ: Київська консерваторія ім. П. І. Чайковського, 1990. 180 с.;
  • Вільгельм Мар'янович Яблонський // Виконавські школи вищих навчальних закладів України / Головний редактор І. Д. Безгін. Київ: Київська консерваторія ім. П. І. Чайковського, 1990. 180 с.

Вшанування

[ред. | ред. код]
  • З 2011 року проводиться Всеукраїнський конкурс молодих виконавців на дерев’яних духових інструментах імені Володимира Антонова.
  • 26 жовтня 2021 року в Національній музичній академії України імені Петра Чайковського поруч з 54 класом Володимиру Антонову було відкрито мармурову меморіальну дошку[2].

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]