Перейти до вмісту

Анна Лещинська (князівна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Анна Лещинська
Народилася25 травня 1699(1699-05-25)
Тшебниця, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща
Померла20 червня 1717(1717-06-20) (18 років)
Цвайбрюккен, Рейнланд-Пфальц
·пневмонія
КраїнаРіч Посполита
Діяльністьаристократка
Титулпринцеса
РідЛещинські
БатькоСтаніслав Лещинський
МатиКатажина Лещинська
Брати, сестриМарія Лещинська

Анна Лещинська (пол. Anna Leszczyńska; 25 травня 1699, Тшебниця, Польща — 20 червня 1717, Цвайбрюккен, Німеччина) — польська князівна, старша дочка короля Польського і Великого князя Литовського Станіслава Лещинського і Катерини Опалінської[1], сестра королеви Франції Марії Лещинської.

Біографія

[ред. | ред. код]

Анна народилася 25 травня 1699 року в родині Станіслава Лещинського і його дружини Катерини Опалінської. Дівчину назвали на честь бабусі по лінії батька — княгині Анни Яблоновської. Перші роки свого життя Анна провела в Сілезії, де 1703 року народилась її молодша сестра Марія, майбутня королева Франції. 1704 року батька Анни було обрано королем Польщі й Великим князем Литовським. У вересні цього ж року, через загрозу з боку детронованого монарха Августа II, Анна разом з матір'ю та молодшою ​​сестрою виїхала з Варшави до Познані. Після спроби викрадення Катерини Лещинської 1707 року, Анна з сестрою деякий час переховувалися в Цистерціанському монастирі в Тшебниці, а потім разом з матір'ю переїхали до Шведської Померанії. 1714 року король Швеції Карл XII призначив Станіслава Лещинського князем Цвайбрюккена (Князівства Двох мостів) і сім'я возз'єдналась.

У сім'ї Анна була улюбленицею батька[2]. Дівчина щодня вивчала літературу, мови, географію та історію, брала уроки танців та хороших манер. Здобула добру освіту. Анна Лещинська була вродливою та скромною дівчиною. Разом із сестрою займалася благодійністю — дівчата шили одяг для бідних жителів міста.

Анна Лещинська померла 1717 року в місті Цвайбрюккен у віці 18 років та була похована в монастирі Графінталь у Мандельбахталі, Німеччина. Смерть Анни настала внаслідок пневмонії. У момент смерті батьки й сестра перебували поряд з нею і були приголомшені раптовою смертю Анни[3].

Передчасна смерть старшої доньки пригнітила всю сім'ю, особливо батька Станіслава. Він наказав дружині й Марії ніколи не згадувати при ньому імені старшої доньки. Марія дотрималась батькового наказу. 1725 року вона одружилася з французьким королем Людовиком XV і довгий час не згадувала при ньому імені "Анна". Лише через багато років після весілля Людовик XV дізнався, що в дружини була старша сестра[4], чим був дуже здивований. Саме через замовчування, деякі наукові праці, що нині зберігаються в архівах Франції, містять недостовірну інформацію про те, що королева Франції була єдиною дитиною Станіслава Лещинського та Катерини Опалінської.

2006 року під час археологічних досліджень на руїнах монастиря Графінталь було знайдено скелет молодої жінки, яку ідентифікували як Анну Лещинську. 24 червня 2017 року, у день 300-річчя від дня смерті княгині, останки Анни Лещинської перепоховали у відновленій монастирській каплиці.

Родовід

[ред. | ред. код]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Богустав Лещинський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Рафаїл Лещинський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Анна Денгоф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Станіслав Лещинський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. Станіслав Яблоновський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Анна Яблоновська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Маріанна Казановська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Анна Лещинська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Кшиштоф Опалінський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Ян Карл Опалінський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Тереза Констанца Царновська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Катерина Опалінська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Адам Царновський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Софія Царнковська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. Тереза Залеська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Edmund Cieślak, Stanisław Leszczyński, pp. 45-46, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Warsaw 1994.
  2. ↑ Sarah Coffin, Bodo Hofstetter Portrait Miniatures in Enamel: The Gilbert Collection, p. 87, Philip Wilson, London 2000.
  3. ↑ André Rossinot, Emmanuel Haymann, Stanislas, le roi philosophe, p. 93, Michel Lafon, Paris 2004.
  4. ↑ Bożena Krzywobłocka, Wielkopolskie damy (Great Polish Ladied), p. 123, Krajowa Agencja Wydawnicza, Poznan 1 986.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Анна_Лещинська_(князівна)