Андронік Палеолог
Андронік Палеолог | |
---|---|
грец. Ανδρόνικος Παλαιολόγος | |
Народився | 1190 |
Помер | 1248 або 1250 Салоніки, Нікейська імперія |
Країна | Східна Римська імперія |
Діяльність | політик, військовослужбовець |
Роки активності | з 1224 |
Посада | великий доместік |
Термін | 1223—1248 роки |
Попередник | Іоанн Комнін Дука |
Наступник | Никифор Тарханейот |
Конфесія | православна церква |
Рід | Палеологи |
Батько | Олексій Палеолог |
Мати | Irene Komnened |
Брати, сестри | Михайло Палеолог[d] |
У шлюбі з | Theodora Angelina Palaiologinad |
Діти | Михайло VIII Палеолог, John Palaiologosd, Костянтин Комнін Палеологd, Irene Palaiologinad, Paleologina Zachariad, Maria-Martha Palaiologinad і Maria Palaiologinad |
Андронік Комнін Палеолог (бл. 1190 — 1248/1252) — державний та військовий діяч Нікейської імперії.
Походив з аристократичного роду Палеологів. Син Олексія Палеолога, мегадукса (командувача флотом), та Ірини Кантакузини Комніни (доньки Іоаанна Кантакузина). Народився близько 1190 року. Про молоді роки нічого невідомо. 1204 року після захоплення Константинополя учасниками Четвертого хрестового походу разом з батьками перебрався до Малої Азії. Розпочав службу при імператорові Феодорі I Ласкарісі.
Між 1220 та 1222 роками отримав посаду великого доместіка Заходу (існують дискусії щодо імператора, який призначив Палеолога на цю посаду — Феодор I або Іоанн III, більшість дослідників схиляються до останнього варіанту). У 1224 році за наказом імператор облаштовував нещодавно приєднані землі в долині річки скамандр (їх захоплено у Латинської імперії). тут утворив фему та провів перепис населення.
У 1233 році здійснив військовий похід проти цезаря Льва Габала, володаря Родосу та навколишніх островів, що з 1205 року оголосив про самостійність. Габал зазнав поразки та визнав зверність нікейського імператора. 1241 року брав участь у військовій кампанії під ордою імператора Іоанна III до Фессалії й Македонії. Відзначився при облозі міста Фессалоніки, володар якої Іоанн Комнін дука склав з себе імператорський титул та визнав зверхність Нікейської імперії.
У 1241 році очолив військо в Малої Азії, чекаючи можливого вторгнення монголів на чолі із ханом Хулагу, проте цього не сталося (монголи перемогли Румський султанат й вступили у конфлікт з Малюцьким султанатом). Скориставшись суттєвим послабленням Болгарії після вторгнення монгольських військ на чолі із Субудаєм, нікейські війська під орудою Андроніка Комніна у 1244—1245 роках зайняли значну частину колишніх фем Фракія та Македонія. 1246 року Андронік Комнін Палеолог знову був учасником походу проти Фессалонік, які було приєднано до імперії.
У 1246 році призначено претором (на кшталт генерал-губернатора) усіх завойованих балканських земель. Ставкою Палеолог зробив місто Фессалоніки. Близько 1248 року став ченцем під ім'ям Арсеній, ймовірно відчуваючи наближення смерті через важку хворобу. Помер до 1252 року.
1. Дружина — Феодора, донька деспота Олексія Палеолога
Діти:
- Марія (1214/1215—д/н), дружина Никифора Тарханіота, великого доместика
- Ірина (1218—д/н)
- Михайло (1224/1225— 1282), візантійський імператор
- Іоанн (1225/30 — 1274), себастократор, деспот
2. Дружина — ім'я невідоме
Діти:
- Костянтин (1230 — до 1275), себастократор
- донька
- Guilland R. Recherches sur les institutions byzantines. T. I. — Berlin; Amsterdam: Akademie-Verlag; Adolf M. Hakkert, 1967
- Cheynet J.-C., Vannier J.-F. Etudes prosopographiques. — P.: Publications de la Sorbonne, 1986. — ISBN 978-2-88634-110-4
- Kazhdan, Alexander P. (1991). «Palaiologos». In Kazhdan, Alexander P. The Oxford Dictionary of Byzantium. New York and Oxford: Oxford University Press. pp. 1557—1560. ISBN 978-0-19-504652-6
- Georg Ostrogorsky: Byzantinische Geschichte 324—1453. C. H. Beck, München 2006, ISBN 3-406-39759-X
[[:en:Leo_van_de_Pas|Pas L. v.]]_Genealogics _—_2003. [[d:Track:Q19847329]][[d:Track:Q19847326]]