Перейти до вмісту

Анджей Зимняк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Анджей Зимняк
пол. Andrzej Zimniak
Ім'я при народженніAndrzej Zimniak
Народився3 жовтня 1946(1946-10-03) (78 років)
Варшава
ГромадянствоПольща Польща
Діяльністьпрозаїк, хімік-фармаколог
Сфера роботилітература
Alma materВаршавська політехніка
Мова творівпольська
Роки активності1980
Напрямокпроза
Жанрфантастичний роман, повість, оповідання
Magnum opus«Білий рій»
ЧленствоАсоціація письменників Польщі
Сайт: zimniak.art.pl

CMNS: Анджей Зимняк у Вікісховищі
Анджей Зимняк під час доповіді «Nowy Świat v2.0» під час конвенту фантастики Полькон 2015 у Познані
Церемонія вручення премії імені Жулавського, Копернікон 2016[1]

Анджей Зимняк (пол. Andrzej Zimniak, 3 жовтня 1946(19461003), Варшава) — польський письменник-фантаст та фізхімік, що має звання доктора хімії, та працює науково-педагогічним співробітником Інституту технології ліків фармацевтичного факультету Варшавського медичного університету.[2]

Біографія

[ред. | ред. код]

Анджей Зимняк народився у Варшаві. Він закінчив XIV Загальноосвітній ліцей імені Станіслава Сташиця у 1964 році, а вищу освіту здобув на хімічному факультеті Варшавської політехніки, який закінчив у 1969 році. У 1976 році він захистив докторську дисертацію з хімії.[3] Він є співавтором 43 наукових публікацій та 2 патентів.[4] Анджей Зимняк працює науково-педагогічним співробітником Інституту технології ліків фармацевтичного факультету Варшавського медичного університету, спеціалізується на вивченні будови біологічно активних сполук методом спектрального аналізу.[3]

Літературну творчість Анджей Зимняк розпочав у 1980 році публікацією в тижневику Варшавської політехніки «Politechnik» оповідання «Поєдинок». Його першою авторською книгою стала збірка оповідань «Шляхи існування», що вийшла друком 1984 року. Відтоді він опублікував близько 70 оповідань та новел у кількох книгах, а також у журналах «Fantastyka», «Feniks»[5], «Młody Technik», «Nowa Fantastyka», «Odgłosy», «Problemy», «Przegląd Techniczny» i «Science Fiction». Більшість із них він видав у 8 збірках, а також у кількох антологіях наукової фантастики. Його оповідання «Клітка, повна ангелів» (пол. Klatka pełna aniołów) опубліковане у перекладі чеською, англійською та французькою мовами. Він також опублікував три науково-фантастичні романи — «Марціана й ангели», «Білий рій» та «Володарі світанку», а також збірку есе і том фрашок. Анджей Зимняк є членом Спілки польських письменників та ініціатором вручення Літературної премії імені Єжи Жулавського.[6]

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Анджей Зимняк видав 13 книг (8 збірок оповідань, 3 романи, збірку есе і том фрашок):

  • Шляхи існування (пол. Szlaki istnienia, 1984)
  • Homo determinatus, 1986
  • Опус на три потиски (пол. Opus na trzy pociski, 1988)
  • Зустріч із вічністю (пол. Spotkanie z wiecznością, 1989)
  • Марціана й янголи (пол. Marcjanna i aniołowie, 1989)
  • Самотній мисливець (пол. Samotny myśliwy, 1994)
  • Клітка, повна ангелів (пол. Klatka pełna aniołów, 1999)
  • Ловці метеоритів (пол. Łowcy meteorów, 2000)
  • Смерть має пурпурний запах (пол. Śmierć ma zapach szkarłatu, 2003)
  • Білий рій (пол. Biały rój, 2007)
  • Як НЕ загине людство. Прогнози науковця і ясновидця (пол. Jak NIE zginie ludzkość. Prognozy naukowca i wizjonera, 2008, збірка футурологічних есе)
  • Безпардонні фрашки (пол. Fraszki rubaszne, 2012)
  • Володарі світанку (пол. Władcy świtu, 2014)

Оповідання автора «Клітка, повна янголів» у 1994 році номінувалась на Меморіальну премію імені Януша Зайделя.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Анджей Зимняк цікавиться аквалангізмом, фотографією. подорожами та виверженнями вулканів.[7]. Він одружений та має одну дитину.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Laureaci nagrody literackiej im. Jerzego Żuławskiego w 2016 roku. nagroda-zulawskiego.pl. 19 вересня 2016. Процитовано 19 вересня 2016. (пол.)
  2. Анджей Зимняк на сайті nauka-polska [Архівовано 10 червня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. а б в Науковий профіль [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Список публікацій [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Feniks — 6 - (1/1986) [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Nagroda Literacka im. Jerzego Żuławskiego. O Nagrodzie [Архівовано 29 липня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
  7. Biogramy jurorów. nagroda-zulawskiego.pl. Процитовано 9 січня 2016. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]