Анапа (лінійний корабель, 1829)
| Історія | |
|---|---|
 Російська імперія
| |
| Власник: | Чорноморський флот Російської імперії |
| Будівник: | Спаське адміралтейство |
| Вартість: | 1 069 775 рублів |
| Закладений: | 22 липня 1828 |
| Спуск на воду: | 7 вересня 1829 |
| Списаний: | 1845 |
| Доля: | розібраний у 1850 році |
| Статус: | розібраний |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | лінійний корабель |
| Тип: | «Імператриця Марія» |
| Довжина: | 59,74 м |
| Ширина: | 15,72 м |
| Осадка: | 6,1 м |
| Палуби: | 2 палуби |
| Озброєння: | 84—108 гармат |
«Анапа» — 84-гарматний вітрильний лінійний корабель типу «Імператриця Марія» Чорноморського флоту Російської імперії.
Один із трьох вітрильних лінійних кораблів типу «Імператриця Марія», що будувалися за кресленнями адмірала О. С. Грейга в Миколаєві в період з 1826 по 1829 роки. Довжина корабля становила 59,74 метра, ширина — 15,72 метра[1], осадка — 6,1 метра, глибина інтрюму — 5,9 метра[2].
Хоча кораблі цього типу належали до кораблів 84-гарматного рангу, вони мали більшу кількість гармат[3]. Так, на «Анапі» їх число сягало 108 одиниць[1]. Озброєння «Анапи» складалося з двадцяти восьми 36-фунтових довгоствольних гармат і чотирьох 1-пудових єдинорогів на нижній палубі. На верхній палубі розміщувалися тридцять дві 24-фунтові гармати. Ще двадцять шість 24-фунтових і шість 12-фунтових карронад знаходилися на баці і чвертьпалубі[4].
Корабель назвали на честь захоплення 12 червня 1828 року турецької фортеці Анапа ескадрою адмірала О. С. Грейга. Корабель був другим із двох вітрильних лінійних кораблів російського флоту, що носили це ім'я[2].
Закладений у Миколаєві на стапелі Спаського адміралтейства 22 липня 1828 року за підрядом О. О. Перовського, сума якого склала 1 069 775 російських рублів[2]. Головний будівник — генерал-майор корпусу корабельних інженерів М. І. Суровцов[5], в добудові корабля брав участь капітан корпусу корабельних інженерів І. Д. Воробйов[2]. Після спуску на воду 7 вересня 1829 року, у наступному році перейшов до Севастополя і увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії[6].
Під час військових кампаній Російської імперії 1831 і 1832 років у складі ескадр кораблів Чорноморського флоту брав участь у практичних і крейсерських плаваннях у Чорному морі[3].
У кампанію 1833 року в складі ескадри під загальним командуванням контрадмірала М. П. Лазарєва брав участь в експедиції Чорноморського флоту на Босфор. 2 лютого 1833 року лютого кораблі ескадри залишили Севастополь і до 8 лютого прибули в Буюк-дере. 28 червня на кораблі були завантажені війська й ескадра вийшла з протоки Босфор назад у Чорне море. Висадивши війська у Феодосії до 22 липня кораблі ескадри повернулися до Севастополя[3][7]. У кампанію того ж року корабель також виходив у крейсерське плавання в Чорне море. Під час експедиції командир корабля, Г. І. Немтінов був нагороджений турецькою золотою медаллю[8].
У 1834, 1835 і 1837 роках знову перебував у плаваннях у Чорному морі в складі практичних ескадр, а в кампанію 1837 року в березні та квітні також у складі ескадри брав участь у перевезенні 13-ї дивізії з Одеси до Севастополя. У 1838 році в черговий раз перебував у практичному плаванні в складі ескадри[3].
У складі ескадри віцеадмірала М. П. Лазарєва брав участь у створенні Кавказької укріпленої берегової лінії. 10 і 22 травня 1840 року висаджував десанти для захоплення Вельяміновського і Лазаревського фортів, раніше завойованих кавказцями[3][7].
Кампанії з 1841 по 1844 рік корабель провів у практичних і крейсерських плаваннях у Чорному морі. У 1845 році лінійний корабель «Анапа» був відрахований до порту, а після закінчення служби в 1850 році — розібраний[1][9].
- С. М. Михайлі (1830—1832);
- Г. І. Немтінов (1833—1835);
- П. І. Щербачов (1836—1844).
- ↑ а б в Веселаго, Ф. Ф. (1872). Список русских военных судов с 1668 по 1860 год (рос.). Санкт-Петербург: Типография морского министерства. с. 460—461.
- ↑ а б в г Крючков, Ю. С. (2018). Парусное судостроение в Николаеве (1790—1865) (рос.). Николаев: Наваль. с. 280, 359, 461. ISBN 978-617-7007-04-2.
- ↑ а б в г д Чернышев, А. А. (1997). Российский парусный флот (рос.). Т. 1. Москва: Воениздат. с. 142—143. ISBN 5-203-01788-3.
- ↑ Tredrea, John; Sozaev, Eduard (2010). Russian Warships in the Age of Sail 1696—1860: Design, Construction, Careers and Fates (англ.). Barnsley: Seaforth. с. 576. ISBN 978-1-84832-058-1.
- ↑ Христенко, В. Н. Николаевский хронограф: август (рос.). Литературный Николаев. Процитовано 29 березня 2024.
- ↑ Шинкаренко, Андрей (30 червня 2018). Спасское Адмиралтейство (рос.). Николаевский базар. Процитовано 29 березня 2024.
- ↑ а б Широкорад, А. Б. (2007). 200 лет парусного флота России (рос.). Москва: Вече. с. 301. ISBN 978-5-9533-1517-3.
- ↑ Веселаго, Ф. Ф. (2013). Царствование императора Александра I. Д — О. Общий морской список от основания флота до 1917 года (рос.). Т. 7. Санкт-Петербург: Издательство «Атлант». с. 531. ISBN 978-5-906200-11-2.
- ↑ Бугаенко, Б. А.; Галь, А. Ф. (2005). История судостроения от древнейших времен до конца парусной эпох (рос.). Т. 1. Николаев: Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова. с. 166. ISBN 966-321-038-9.
- Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. (рос.)
- Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — ISBN 5-203-01788-3. (рос.)
- Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3. (рос.)