Амінокапронова кислота
Систематична назва (IUPAC) | |
6-aminohexanoic acid | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | |
Код ATC | |
PubChem | |
DrugBank | |
Хімічні дані | |
Формула | C6H13NO2 |
Мол. маса | 131.173 g/mol |
SMILES | & |
Фізичні дані | |
Т плавлення | 205 °C (401 °F) |
Фармакокінетичні дані | |
Біодоступність | ? |
Метаболізм | Нирки[1] |
Період напіврозпаду | 1-2 години[1] |
Виділення | 76 % з сечею (65 % у незміненому стані, 11 % — метаболіти)[1] |
Терапевтичні застереження | |
Кат. вагітності |
FDA категорія C[2] |
Лег. статус |
Дозволено (укр.)[3] |
Шляхи введення | ? |
Амінокапронова кислота (ε-Амінокапронова кислота, ε-Ahx, 6-аміногексанова кислота) — є похідним і аналогом амінокислоти лізину, що робить цю сполуку ефективним інгібітором ферментів[4], які зв'язують саме цей залишок.
амінокапронова кислота (натрієва сіль N-ацетил-амінокапронової кислоти )
Кислота гальмує процес фібринолізу в організмі людини. Тому цю речовину визнано гемостатичним засобом. Амінокапронова кислота була схвалена для використання в лікуванні гострих гіперфібринолітичних кровотеч[джерело?][5]. Зниження кровоспинного ефекту при застосуванні разом із антикоагулянтами прямої і непрямої дії, антиагрегантами.[джерело?]
На початку XXI ст. в доказовій медицині появились суперечливі дані про ефективність даного кровоспинного засобу[6] при високих концентраціях(10 % розчин), що різко звузило показання до застосування розчинів з такою концентрацією. Однак повної заміни препарату не відбулось. Станом на 2021 рік, виключено із офіційного переліку медикаментів в Україні (див. Національний перелік основних лікарських засобів)
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Варикозне розширення вен стравоходу з кровотечею, шлунково-кишкова кровотеча, у тому числі ВХШ та ВХДК з кровотечею гострий трахеїт, наслідки інфаркту мозку, носова кровотеча, субкон'юнктивальний крововилив[7]
Найтиповіші негативні побічні ефекти:
- м'язова слабкість;
- головний біль;
- нудота, блювота, біль у шлунку, діарея;
- у чоловіків — зменшення кількості сперми при оргазмі;
- закладений ніс, сльозяться очі;
- проблеми із зором, дзвін у вухах; або
- свербіж, висип[8]
- гіперчутливість до амінокапронової кислоти
- схильність до тромбозів і тромбоемболічних захворювань, ДВЗ-синдром: коагулопатії, первинний ДВЗ
- порушення мозкового кровообігу
- захворюваннях нирок з порушенням їх функціонування: ниркова недостатність, гематурія, макрогематурія
- періоди вагітності, пологів та годування грудьми[4]
- ↑ а б в Aminocaproic Acid. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Aminocaproic acid Pregnancy and Breastfeeding Warnings. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Наказ МОЗУ 18.04.2019 № 892 ДЕРЖАВНИЙ ФОРМУЛЯР лікарських засобів, Випуск 11 [Архівовано 9 лютого 2020 у Wayback Machine.] (С.166)
- ↑ а б АМІНОКАПРОНОВА КИСЛОТА (ACIDUM AMINOCAPROICUM). Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Антифібринолітичні засоби [Архівовано 23 червня 2021 у Wayback Machine.] ВУЕ
- ↑ Aminocaproic acid FDA Alerts [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.] May 30, 2013
- ↑ ДІАГНОЗИ, ПРИ ЯКИХ ЗАСТОСОВУЮТЬ АМІНОКАПРОНОВА КИСЛОТА. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- ↑ Aminocaproic acid Side Effects. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Alkjaersig N, Fletcher AP, Sherry S (April 1959). xi-Aminocaproic acid: an inhibitor of plasminogen activation. The Journal of Biological Chemistry ((англ.)) . 234 (4): 832—7. PMID 13654273.
- Kang Y, Lewis JH, Navalgund A, Russell MW, Bontempo FA, Niren LS, Starzl TE (June 1987). Epsilon-aminocaproic acid for treatment of fibrinolysis during liver transplantation. Anesthesiology ((англ.)) . 66 (6): 766—73. doi:10.1097/00000542-198706000-00010. PMC 2965586. PMID 3296855.