Амхарська мова

Амхарська мова
አማርኛ Амариння
Розповсюдження Афро-азійських мов
Поширена в	Ефіопія, Ізраїль, Північна Америка, Еритрея
Регіон	Африка
Носії	27 млн
Писемність	ефіопське письмо
Класифікація	Афро-Азійські мови Семітські Південні семітські мови Ефіопські Південні ефіопські
Офіційний статус
Державна	Ефіопія
Коди мови
ISO 639-1	am
ISO 639-2	amh
ISO 639-3	amh

Амха́рська мо́ва (амх. አማርኛ) — мова амхарців, державна мова Ефіопії. Амхарська мова є однією із семітських мов.

Мова є рідною для амхарців, а також служить лінгва франка для інших груп населення, які проживають у великих містах Ефіопії.

Ця мова є робочою мовою Ефіопії, а також робочою мовою кількох штатів Ефіопської федеративної системи. З 31 800 000 носіїв рідної мови станом на 2018 рік, плюс ще 25 100 000 носіїв як другої мови, амхарська мова є другою за поширеністю рідною мовою Ефіопії (після оромо), але найпоширенішою з погляду загальної кількості мовців. Це також друга за поширеністю семітська мова у світі (після арабської).

Амхарське письмо пишеться зліва направо за допомогою системи, яка виросла з писемності Geʽez. Система письма в ефіопських семітських мовах називається фідал (ፊደል). Fidäl означає «писемність», «алфавіт», «буква» або «символ». Систему письма також називають абугідою (አቡጊዳ), від перших чотирьох символів; від цього походить сучасний термін абугіда.

Не існує загальноприйнятого способу романізації амхарської мови на латинське письмо. Приклади амхарської мови в розділах нижче використовують одну систему, поширену серед лінгвістів, які спеціалізуються на ефіопських семітських мовах.

Перший дослідник — німецький вчений Гіоб Лудольф.

Фонетика

Приголосні

		Губні	Зубні	Пом'якшено-альвеолярні	М'якопіднебінний	Гортанний
Проривний	Глухі	p	t		k	ʔ (ʾ)
	Дзвінкі	b	d		g
	Ізбачайніці	pʼ (p', p̣)	tʼ (t', ṭ)		kʼ (q, ḳ)
Африкативні	Глухі			ʧ (č)
	Дзвінкі			ʤ (ǧ)
	Ізбачайніці			ʧʼ (č', č̣)
Фрикативні	Глухі	f	s	ʃ (š)		h
	Дзвінкі		z	ʒ (ž)
	Ізбачайніці		sʼ (s', ṣ)
Носові		m	n	ɲ (ñ)
Плавні		w	l	j (y)
Дрижачі			r

Голосні

Підйом/ряд	Передній	Середній	Задній
Високий	i	ɨ (ə)	u
Середній	e	ə (ä)	o
Низький		a

Письмо

Амхарська мова використовує письмо Геез (амх. ግዕዝ, Gəʿəz, ефіопське письмо).

Амхарске письмо

	ä	u	i	a	e	ə	o
h	ሀ	ሁ	ሂ	ሃ	ሄ	ህ	ሆ
l	ለ	ሉ	ሊ	ላ	ሌ	ል	ሎ
h	ሐ	ሑ	ሒ	ሓ	ሔ	ሕ	ሖ
m	መ	ሙ	ሚ	ማ	ሜ	ም	ሞ
s	ሠ	ሡ	ሢ	ሣ	ሤ	ሥ	ሦ
r	ረ	ሩ	ሪ	ራ	ሬ	ር	ሮ
s	ሰ	ሱ	ሲ	ሳ	ሴ	ስ	ሶ
š	ሸ	ሹ	ሺ	ሻ	ሼ	ሽ	ሾ
q	ቀ	ቁ	ቂ	ቃ	ቄ	ቅ	ቆ
b	በ	ቡ	ቢ	ባ	ቤ	ብ	ቦ
t	ተ	ቱ	ቲ	ታ	ቴ	ት	ቶ
č	ቸ	ቹ	ቺ	ቻ	ቼ	ች	ቾ
h	ኀ	ኁ	ኂ	ኃ	ኄ	ኅ	ኆ
n	ነ	ኑ	ኒ	ና	ኔ	ን	ኖ
ñ	ኘ	ኙ	ኚ	ኛ	ኜ	ኝ	ኞ
ʾ	አ	ኡ	ኢ	ኣ	ኤ	እ	ኦ
k	ከ	ኩ	ኪ	ካ	ኬ	ክ	ኮ
h	ኸ	ኹ	ኺ	ኻ	ኼ	ኽ	ኾ
w	ወ	ዉ	ዊ	ዋ	ዌ	ው	ዎ
ʾ	ዐ	ዑ	ዒ	ዓ	ዔ	ዕ	ዖ
z	ዘ	ዙ	ዚ	ዛ	ዜ	ዝ	ዞ
ž	ዠ	ዡ	ዢ	ዣ	ዤ	ዥ	ዦ
y	የ	ዩ	ዪ	ያ	ዬ	ይ	ዮ
d	ደ	ዱ	ዲ	ዳ	ዴ	ድ	ዶ
ǧ	ጀ	ጁ	ጂ	ጃ	ጄ	ጅ	ጆ
g	ገ	ጉ	ጊ	ጋ	ጌ	ግ	ጎ
t'	ጠ	ጡ	ጢ	ጣ	ጤ	ጥ	ጦ
č'	ጨ	ጩ	ጪ	ጫ	ጬ	ጭ	ጮ
p'	ጰ	ጱ	ጲ	ጳ	ጴ	ጵ	ጶ
s'	ጸ	ጹ	ጺ	ጻ	ጼ	ጽ	ጾ
s'	ፀ	ፁ	ፂ	ፃ	ፄ	ፅ	ፆ
f	ፈ	ፉ	ፊ	ፋ	ፌ	ፍ	ፎ
p	ፐ	ፑ	ፒ	ፓ	ፔ	ፕ	ፖ

Найдавніші літературні пам'ятки належать до 14—15 ст.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Abraham, Roy Clive (1968) The Principles of Amharic. Occasional Publication / Institute of African Studies, University of Ibadan. [rewritten version of 'A modern grammar of spoken Amharic', 1941]
• Bennet, M.E. (1978) Stratificational Approaches to Amharic Phonology. PhD thesis, Ann Arbor: Michigan State University.
• Cohen, Marcel (1936) Traité de langue amharique. Paris.
• Leslau, Wolf (1995) Reference Grammar of Amharic. Harrassowitz, Wiesbaden.
• Praetorius, Franz (1879) Die amharische Sprache. Verlag der Buchhandlung des Waisenhauses, Halle

Посилання

• Афарська мова на сайті Ethnologue: Amharic. A language of Ethiopia [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
• Афарська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Amharic [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Афарська мова на сайті WALS Online: Language Amharic [Архівовано 3 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)