Акт про незалежність Литви
| Історія Литви |
|---|
_102.jpg) Карта Литви в Атласі Меркатора, 1596 рік |
|
|
|
|
За темою |
Хронологія Категорія •  Портал • Інші країни |
Акт незалежності Литви (лит. Lietuvos nepriklausomybės aktas) або Акт 16 лютого — документ, що його склала й підписала Рада Литви під головуванням Йонаса Басанавічюса 16 лютого 1918. Акт проголосив відновлення незалежної держави Литва, яка мала управлятися на демократичних засадах, зі столицею в місті Вільнюс. Усі 20 делегатів підписали документ.
Акт 16 лютого став останньою із серії резолюцій, в яких йшлось про самовизначення Литви, включаючи Акт 8 січня, підписаний на Вільнюській конференції. Шлях до незалежності був довгим та складним через те, що Німецька імперія чинила тиск на Раду Литви з метою створення союзу. Депутатам доводилося маневрувати між інтересами Німеччини, війська якої перебували в Литві, і вимогами литовського народу.
Реакція на звістку про відновлення незалежної Литви була дуже стриманою. Влада Німеччини заборонила публікувати акт, текст резолюції друкувався і розповсюджувався підпільно. Роботі Ради постійно перешкоджали, а німці продовжували контролювати всю територію Литви. Ситуація змінилася, коли восени 1918 Німеччина програла Першу світову війну. У листопаді 1918 був сформований перший литовський кабінет міністрів, а Рада Литви здобула контроль над всією територією країни. Незалежність нарешті стала реальністю, хоча Литва змушена була брати участь у кількох війнах, щоб остаточно підтвердити її.
Оригінальний документ досі вважався загубленим. Попри це, він не втратив свого юридичного значення. Акт є законним обґрунтуванням існування незалежної Литви як у міжвоєнний період, так і після 1990. У документі сформульовані основні принципи державного устрою, які в тому числі зображені у всіх конституціях Литви. Акт також став ключовим документом після виходу країни зі складу СРСР 1990 року. Влада Литви підкреслювала, що це просто відновлення незалежної держави, яка існувала в 1918-1940, а Акт незалежності ніколи не втрачав своєї сили.
29 березня 2017 року оригінал Акта було віднайдено у німецьких дипломатичних архівах[1].
| Рядок | Оригінальний текст[2] | Переклад | ||
|---|---|---|---|---|
| 1 | NUTARIMAS
|
Резолюція
| ||
| 2 | Lietuvos Taryba savo posėdyje vasario 16 d. 1918 m. vienu balsu nu- | Рада Литви на засіданні 16 лютого 1918 одноголосно вирішила | ||
| 3 | tarė kreiptis: į Rusijos, Vokietijos ir kitų valstybių vyriausybės šiuo | звернутися до урядів Росії, Німеччини та інших держав з наступною | ||
| 4 | pareiškimu: | декларацією: | ||
| 5 | Lietuvos Taryba, kaipo vienintelė lietuvių tautos atstovybė, remdamos | Рада Литви, як єдиний представник литовського народу, ґрунтуючись на | ||
| 6 | pripažintaja tautų apsisprendimo teise ir lietuvių Vilniaus konferencijos | визнаному праві народів на самовизначення, і на резолюції Литовської Вільнюської конференції | ||
| 7 | nutarimu rugsėjo mėn. 18-23 d. 1917 metais, skelbia atstatanti nepriklau- | 18-23 вересня 1917 року, проголошує відновлення незалежної | ||
| 8 | somą demokratiniais pamatais sutvarkytą Lietuvos valstybę su sostine | держави Литва, заснованої на демократичних засадах, столицею якої є | ||
| 9 | Vilniuje ir tą valstybę atskirianti nuo visų valstybinių ryšių, kurie | місто Вільнюс та оголошує про припинення всіх державних відносин, які існували раніше | ||
| 10 | yra buvę su kitomis tautomis. | з іншими народами. | ||
| 11 | Drauge Lietuvos Taryba pareiškia, kad Lietuvos valstybės pama- | Водночас Рада Литви заявляє, що засади Литовської держави | ||
| 12 | tus ir jos santykius su kitomis valstybėmis privalo galutinai nustatyti | і її відносини з іншими державами має остаточно встановити | ||
| 13 | kiek galima graičiau sušauktas steigiamasis seimas, demokratiniu budu | Установчий сейм, який буде скликаний якомога швидше і який буде обраний демократичним чином | ||
| 14 | visų jos gyventojų išrinktas. | усіма жителями країни. | ||
| 15 | Lietuvos Taryba pranešdama apie tai………………… | У зв'язку з цим Рада Литви, шляхом інформування про це уряду…………………, | ||
| 16 | vyriausybei, prašo pripažinti nepriklausomą Lietuvos valstybę. | просить визнати незалежну Литовську державу. | ||
| 17 | Dr. Jonas Basanavičius | Доктор Йонас Басанавічюс | ||
| 18 | Saliamonas Banaitis | Салямонас Банайтіс | ||
| 19 | Mykolas Biržiška | Миколас Біржішка | ||
| 20 | Vilniuje, vasario 16 d. 1918 m. | Kazys Bizauskas | Вільнюс, 16 лютого 1918 | Казіс Бізаускас |
| 21 | Pranas Dovydaitis | Пранас Довідайтіс | ||
| 22 | Jurgis Šaulys | Steponas Kairys | Юрґіс Шауліс | Стяпонас Кайріс |
| 23 | Jokūbas Šernas | Petras Klimas | Йокубас Шернас | Пятрас Клімас |
| 24 | Antanas Smetona | Donatas Malinauskas | Антанас Сметона | Донатас Малінаускас |
| 25 | Jonas Smilgevičius | Vladas Mironas | Йонас Смілгявічюс | Владас Міронас |
| 26 | Justinas Staugaitis | Stanisław Narutowicz | Юстінас Стауґайтіс | Станіслав Нарутович |
| 27 | Aleksandras Stulginskis | Alfonsas Petrulis | Алєксандрас Стульґінскіс | Альфонсас Петруліс |
| 28 | Jonas Vailokaitis | Kazimieras Steponas Šaulys | Йонас Вайлокайтіс | Казімєрас Стяпонас Шауліс |
| 29 | Jonas Vileišis | Йонас Вілейшіс | ||
- ↑ У Німеччині знайшли оригінал Акта незалежності Литви. ФОТО. Історична правда. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
- ↑ (лит.) Nutarimas. Medieval Lithuania. 2005. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 27 січня 2007. [Архівовано 2012-02-29 у Wayback Machine.]
- Simas Sužiedėlis, ред. (1970-1978). Council of Lithuania. Encyclopedia Lituanica. Т. I. Boston, Massachusetts: Juozas Kapočius. с. 581—585. LCC 74-114275.
