Перейти до вмісту

Авґуста Єлизавета Вюртемберзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Авґуста Єлизавета Вюртемберзька
нім. Auguste Elisabeth von Württemberg
Портрет пензля Й. Ґ. Тішбейна, 1754
Ім'я при народженніАвґуста Єлизавета Марія Луїза
Народилася30 жовтня 1734(1734-10-30)
Штутгарт, Герцогство Вюртемберг, Священна Римська імперія
Померла4 червня 1787(1787-06-04) (52 роки)
Горнберг, Ортенау, Фрайбург, Баден-Вюртемберг
·інсульт
Похованнязамкова каплиця Людвігсбурга
КраїнаНімеччина
Діяльністьаристократка
Знання мовнімецька
Титулкнягиня Турн-унд-Таксіс
Термін1773—1776
ПопередникМарія Генрієтта Фюрстенберг-Штюхлінгенська
НаступникТереза Мекленбург-Стреліцька
Конфесіялютеранство
РідВюртемберзький дім, Турн-унд-Таксіси
БатькоКарл Александр Вюртемберзький
МатиМарія Августа Турн-унд-Таксіс
Брати, сестриЛюдвіг Ойген (герцог Вюртембергу), Фрідріх II Ойген (герцог Вюртембергу) і Карл Ойген (герцог Вюртембергу)
У шлюбі зКарл Ансельм Турн-унд-Таксіс
ДітиМарія Терезія, Софія Фредеріка, Франц Йоганн, Генріка Кароліна, Александр Карл, Фредеріка Доротея, Карл Александр, Фрідріх Йоганн

Авґуста Єлизавета Вюртемберзька (нім. Auguste Elisabeth von Württemberg, 30 жовтня 1734 — 4 червня 1787) — вюртемберзька принцеса з Вюртемберзького дому, донька герцога Вюртембергу Карла Александра та принцеси Турн-унд-Таксіс Марії Августи, дружина 4-го князя Турн-унд-Таксіс Карла Ансельма. Після численних спроб вбивства чоловіка була ув'язнена, за погодженням родини, у замку Горнберг, де провела останні роки життя.

Біографія

[ред. | ред. код]

Авґуста Єлизавета народилася 30 жовтня 1734 року у Штутгарті, новій столиці Вюртемберзького герцогства, з'явившись на світ практично на річницю вцарювання батька, герцога Карла Александра. Матір походила із князівського роду Турн-унд-Таксісів. Августа Єлизавета була наймолодшою дитиною в сім'ї та мала трьох старших братівː Карла Ойгена, Людвіга Ойгена та Фрідріха Ойгена.

Коли дівчинці було 2 роки, батько раптово помер. Матір стала регенткою при малолітньому Карлові Ойгені. До висилки Марії Августи у Геппінгенський замок у 1750 році, Авґуста Єлизавета жила разом з нею. Після цього її було відправлено до монастиря урсулінок у Мец.

Портрет пензля невідомого майстра

У 1752 році існував проєкт її шлюбу із принцом де Бурбон-Конде, оскільки Карл Ойген прагнув переорієнтувати зовнішню політику Вюртемберга на Францію. Однак, заручини не відбулися. У травні 1753 принц узяв шлюб із Шарлоттою де Роган. Аби все ж таки скоротити витрати на сестру, Карл Ойген домовився про її шлюб із кузеном з боку матері, Карлом Ансельмом Турн-унд̠-Таксіс. Весілля відбулося 3 вересня 1753-го у Штутгарті. Нареченій було 18 років, нареченому виповнилося 20. У пари народилося восьмеро дітейː

  • Марія Терезія (1757—1776) — дружина князя Крафта Ернста цу Еттінген-Еттінгена та Еттінген-Валлерштайна, мали єдину доньку;
  • Софія Фредеріка (1758—1800) — була тричі одруженою, мала сина від першого шлюбу;
  • Франц Йоганн (1759—1760) — прожив 3 місяці;
  • Генріка Кароліна (1762—1784) — дружина князя Йоганна Алоїза II Еттінген-Еттінгенського та Еттінген-Шпільберзького, мали єдиного сина, що прожив 2 роки;
  • Александр Карл (19—21 квітня 1763) — прожив 2 дні;
  • Фредеріка Доротея (11 вересня—10 листопада 1764) —прожила 2 місяці;
  • Карл Александр (1770—1827) — 5-й князь Турн-унд-Таксіс, був одруженим із принцесою Мекленбург-Стреліцькою Терезою, мав семеро дітей;
  • Фрідріх Йоганн (1772—1805) — одруженим не був, дітей не мав.
Замок Хорнберг

Усі діти подружжя народилися у Регенсбурзі.

У 1773 році чоловік Августи успадкував титул князя Турн-унд-Таксіс. У січні 1776 року після її численних спроб самогубства та замахів на життя чоловіка, подружжя було розділене. Карл Ансельм ув'язнив Августу у замку Трудгенгофен у Дішингені. У тому ж році було оформлене розлучення. Брат після цього перевів Августу до замку Горнберг у горах Шварцвальду. Останні роки вона провела там практично ізольованою від зовнішнього світу.

Померла 4 червня 1787 року від інсульту.[1] Похована у замковій каплиці Людвігсбурга.[2]

Титули

[ред. | ред. код]
  • 30 жовтня 1734—3 вересня 1753 — Її Герцогська Світлість Герцогиня Авґуста Вюртемберзька;
  • 3 вересня 1753—17 березня 1773 — Її Герцогська Світлість Спадкоємна Принцеса Турн-унд-Таксіс;
  • 17 березня 1773–1776 — Її Герцогська Світлість Принцеса Турн-унд-Таксіс;
  • 1776–4 червня 1787 — Її Герцогська Світлість Принцеса Турн-унд-Таксіс, Герцогиня Вюртемберзька.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Ебергард III
 
Анна Катерина Зальм-Кірбурзька
 
Альбрехт II Бранденбург-Ансбахський
 
Софія Маргарита Еттінген-Еттінгенська
 
Євген Александр Франц Турн-унд-Таксіс
 
Анна Адельгейда Фюрстенберг-Гайліґенберзька
 
Фердінанд Август Саганський
 
Марія Анна Баден-Баденська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Карл Вюртемберг-Вінненталь
 
 
 
 
 
Елеонора Юліана Бранденбург-Ансбахська
 
 
 
 
 
Ансельм Франц Турн-унд-Таксіс
 
 
 
 
 
Марія Людовіка з Лобковіц
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Александр
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Августа Турн-унд-Таксіс
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Авґуста Єлизавета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Світова історія [1] [Архівовано 4 січня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. ↑ Замкова каплиця Людвігсбурга [2] [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press: Das Haus Württemberg — Ein Biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4.
  • Wolfgang Behringer: Thurn und Taxis. Die Geschichte ihrer Post und ihrer Unternehmen. Piper, München u. a. 1990 ISBN 3-492-03336-9.
  • Max Piendl: Das fürstliche Haus Thurn und Taxis. Zur Geschichte des Hauses und der Thurn und Taxis-Post. Pustet, Regensburg 1980, ISBN 3-7917-0678-0.
  • Ansgar Barth: Das Schloß Hornberg. In: Burgen und Schlösser in Mittelbaden/Historischer Verein für Mittelbaden. Hrsg.: Hugo Schneider, Offenburg 1984, стор. 425—433
  • Wilson, Peter H. «Women and Imperial Politics: The Württemberg Consorts 1674—1757» in Queenship in Europe 1660—1815: The Role of the Consort. Clarissa Campbell Orr. Cambridge University Press. 2004. ISBN 0-521-81422-7.
  • Detlev Schwennicke, Europaische Stammtafeln, New Series, Vol. I/2, Tafel 259.
  • Europäische Stammtafeln, Band I, Frank Baron Freytag von Loringhoven, 1975, Isenburg, W. K. Prinz von. стор. 77

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Авґуста_Єлизавета_Вюртемберзька&oldid=41814076