Координати: 38°38′12″ пн. ш. 22°53′43″ сх. д. / 38.63667° пн. ш. 22.89528° сх. д. / 38.63667; 22.89528

Аби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

38°38′12″ пн. ш. 22°53′43″ сх. д. / 38.63667° пн. ш. 22.89528° сх. д. / 38.63667; 22.89528

Аби (дав.-гр. Ἄβαι), також Ави — невелике давньогрецьке місто на північному сході Фокіди в Середній Греції. Руїни міста, розкопані в 1894 році англійськими археологами, розташовані на вершині крутого пагорбу за 2,5 км на південь від сучасного села Екзархос в периферії Центральна Греція.

Історія

[ред. | ред. код]

Аби розташовувалися на шляху з Орхомена в Беотії в Опунт, на схід від гори Парнас. Згідно із традицією давньогрецьких міфів, Аби заснував Абант, цар Аргоса та син Лінкея та Гіпермнестри. Місто було знамените святилищем з оракулом Аполлона Абського[1]. За свідченням античних джерел, по пораду до абського оракула звертались Крез, лідійський правитель[2][3] і Мардоній, перський полководець.[4]. Жителі міста, абанти, після розорення їх країни перським царем Ксерксом переселилися на острів Евбею. З цього часу острів почали називати Абантідою[5].

Впродовж Третьої Священної війни (355 — 346 роки до н. е.) між Фівами і Фокідою за владу над Дельфами під Абами відбулось зіткнення. Фіванці отримали підкріплення македонського царя Філіппа II і здобули перемогу 346 до н. е.[6] Хоча святилище Аполлона постраждало, саме місто залишилося недоторканим.

В римську добу Аби отримали автономію, а за наказом імператора Адріана святилище Аполлона відновлювили та спорудили новий, менший за прадавній, храм[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Schmitz, Leonhard (1867), Abaeus, у Smith, William (ред.), Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, т. 1, Boston, с. 1, архів оригіналу за 14 липня 2008, процитовано 22 червня 2010
  2. Геродот І.46
  3. Ісихій Александрійський. про Ави; Павсаній, «Опис Еллади» Х.35.1
  4. Bell, Robert E. (1989). Place-Names in Classical Mythology. ABC-CLIO. с. 1. ISBN 0-87436507-4.
  5. Большой Энциклопедический словарь. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 22 червня 2010.
  6. Edward Monroe Harris. Aeschines and Athenian politics
  7. Павсаній. , «Опис Еллади». X.35.3

Посилання

[ред. | ред. код]