Іфігенія
Іфіге́нія (грец. Ιφιγένεια) — у грецькій міфології персонаж з епічних переказів троянського циклу, дочка царя Мікен Агамемнона та Клітемнестри (варіант: Тесея та Єлени).
За міфами, для успіху походу на Трою перед походом батько призначив Іфігенію в жертву богині Артеміді, чого мати ніколи не могла йому простити.
Однак богиня врятувала дівчину від смерті, замінивши її на жертовнику ланню, перенесла в Тавриду (Крим) і зробила жрицею в своєму храмі. Чужоземців, що прибували до Тавриди, заколювали на вівтарі Артеміди. Брат Іфігенії Орест та його друг Пілад прибули до Тавриди за наказом оракула, щоб привезти звідти в Аттику зображення Артеміди Тавридської. Іфігенія впізнала брата, який відвіз її на батьківщину разом із статуєю Артеміди.
Культ Іфігенії був тісно пов'язаний з культом Артеміди, і деякі міфологи твердять про їхню первісну тотожність. За Гесіодом, Іфігенія після смерті відродилась як Геката.
Грецький трагік Евріпід присвятив Іфігенії дві свої трагедії «Іфігенія в Тавриді» і «Іфігенія в Авліді». У них її змальовано героїчною жінкою-патріоткою, здатною на самопожертву заради батьківщини. Цей образ використали й письменники нової європейської літератури: Расін, Гете, Леся Українка; Кирило Стеценко написав оперу «Іфігенія в Тавриді».
Леся Українка написала драматичну сцену «Іфігенія в Тавриді». У ній вона змалювала героїзм дівчини-патріотки, яка сміливо прийняла своє призначення померти на жертовнику «для слави Батьківщини», але повстає проти перспективи — на чужині «в безслав'ї тихо гаснути». Однак Іфігенія змиряється і відвертається від самогубства, адже якщо вона не покориться, то гнів Артеміди може принести нещастя рідному народу.
- 112 Іфігенія — астероїд, названий на честь цього персонажа
- Ритуальне вбивство
- Іфігенія (Есхіл)
- ↑
[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер Ф.]]_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Iphigenia]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]'' _/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф. Ф. Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А. И. Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М. С. Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С. 667–668. [[d:Track:Q4249863]][[d:Track:Q45179570]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q1459210]]
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Іфіґенія // Українська мала енциклопедія : у 4 т. : т. 1 : А — І / Євген Онацький ; упоряд., наук. ред., передм. С. Білокінь. — Київ : Унів. вид-во «ПУЛЬСАРИ», 2016. — С. 562 .
- Іфігенія [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 562. — 1000 екз.