Історія Таджикистану
| Історія Таджикистану | |
|---|---|
 | |
| Доісламський період | |
| Імперія Ахеменідів | |
| Греко-бактрійське царство | |
| Кушанська імперія | |
| Держава Ефталітів | |
| Тюркський каганат | |
| Ісламські імперії | |
| Арабський Халіфат | |
| Саманіди | |
| Караханідська держава | |
| Держава Хорезмшахів | |
| Монгольський період | |
| Монгольська імперія | |
| Тимуриди | |
| Шейбаніди | |
| Астраханідська династія | |
| Персько-бухарське правління | |
| Афшаріди | |
| Мангит | |
| Російський період | |
| Російська імперія | |
| Таджицька РСР | |
| Новітня історія | |
| Громадянська війна | |
Портал «Таджикистан» |
У минулому Таджикистан належав до різних державних формацій:
В період неоліту на території країни поширилась гіссарська культура мисливців і збирачів - бл. 6-3 тис. до н.е. З середини 3 тис. до н.е. в пониззі р.Вахш з'явились поселення вахшської культури, яку можна віднести до БМАК. Вона проіснувала до 1700 - 1650 рр. до н.е.
На території сучасного Таджикистану у першій половині 1-го тис. до н.е. виникли держави Бактрія і Согдіана. У 6-4 ст. до н.е. територія була під владою перських Ахеменідів та імперії О.Македонського. У 3-му ст. до н.е. - 3 ст. н.е. - в складі Греко-бактрійського царства та Кушанського. До регіону переселились в 4-5 ст. ефталіти і 6 ст. тюрки.
У 565 р. утворився Тюркський каганат. На початку 8 ст. Таджикистан був завойований Арабським халіфатом, який приніс сюди нову релігію - іслам. З 9-го ст. після розпаду халіфату Таджикистан входив до складу держав Тахірідів і Саманідів, в 11-13 ст. до держав Газневідів, Караханідів, Сельджуків і Хорезму. Монголо-татари панували тут протягом 13-15 ст. На початку 16-го ст. цю територію завоювали узбеки, які утворили свої держави.
- з XVI ст. — до Бухарського ханату
- з 1860-х pp. — до Російської імперії (до складу якої на васальних правах увійшов Бухарський ханат
Північні райони Таджикистану увійшли до проголошеної більшовиками 30 квітня 1918 р. Туркестанської АРСР у складі РСФСР. Після захоплення 2 вересня 1920 р. Бухари військами РСФСР бухарський емір втік до Душанбе. Але Гіссарський експедиційний загін червоної армії протягом лютого - березня 1921 р. розгромив війська еміра та захопив Душанбе, Куляб, Гарм. Емір з залишками військ відійшов до Афганістану. Згодом східна частина Бухарського емірату, особливо гірські райони, опинилась під контролем угрупувань басмачів, якими керували Ібрагім-бек, Енвер-паша і Селім-бек. Боротьба комуністів проти басмачів тривала аж до 1931 р.
14 жовтня 1924 р. було утворено Таджицька АРСР у складі Узбецької РСР.
- з 1929 р. — окрема союзна республіка СРСР - Таджицька Радянська Соціалістична Республіка.
| На 1991 | .svg) | |
|---|---|---|
| Скасовані | Бухарська НРР (1920–1924) • Бухарська СРР (1924) • Закавказька СФРР (1922–1936) • Карело-Фінська РСР (1940–1956) • Хорезмська НРР (1920–1923) • Хорезмська СРР (1923–1924) | |
Етнічні конфлікти почалися в 1990. Республіка висловилася за збереження СРСР на референдумі 1991, але Таджицька Комуністична партія вийшла з КПРС,
9 вересня 1991 була оголошена незалежність від СРСР. 23 вересня президентом країни обрали комуніста Рахмона Набієва. Це викликало шалену хвилю протестів релігійних мусульман, 6 жовтня виконувати обов'язки президента став голова Верховної Ради Акбаршо Іскандаров. Проте на багатопартійних виборах 24 листопада знову переміг Р.Набієв, який заступив на посаду 2 грудня 1991. 21 грудня 1991 р. країна приєдналася до СНД; ввійшла до НБСЄ та ООН у 1992. Війська СРСР, який перестав існувати, на території Таджикістану частково увійшли до новостворених збройних сил цієї незалежної держави, а частково були підпорядковані Росії як правонаступниці СРСР, зокрема 201-а мотострілецька дивізія. У 1992 р. спалахнула громадянська війна між силами колишніх комуністів з одного боку і продемократичними та ісламістськими групами з другого, яка продовжувалася до 1997 р. 7 вересня 1992 президента Р.Набієва силоміць змусили піти у відставку, в.о. президента вдруге став Акбаршо Іскандаров. Але сили колишніх комуністів з цим були незгодні та обрали 19 листопада головою парламенту свого представника — Е.Рахмона. В грудні 1992 війська комуністів оволоділи столицею — м.Душанбе, а у 1993 взяли під контроль майже всю територію Таджикистану. Опозиціонери частково відійшли на територію Афганістану. 16 листопада 1994 р. Емомалі Рахмон офіційно став президентом Таджикистану. У 1997 році в Москві була підписана угода, що припинила громадянську війну. В 1990-х роках відбувались збройні зіткнення на афгано-таджицькому кордоні.
Емомалі Рахмон узурпував всю владу в країні, з 2015 року присвоїв собі титул Лідер Нації[1].
На президентських виборах 1999 року його результат був 98%, 2006 — 79%, 2013 — 84%.
11 жовтня 2020 року на чергових сфальсифікованих[2] президентських виборах Емомалі Рахмон знову переміг з результатом 91% голосів виборців, переобравшись на п'ятий строк.
- ↑ Welle (www.dw.com), Deutsche. Таджикистан и "его превосходительство" Рахмон | DW | 12.10.2020. DW.COM (ru-RU) . Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
- ↑ Tajikistan: Nations in Transit 2020 Country Report. Freedom House (англ.). Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
- Дахно І.І. Країни світу: Енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. -608с. с.481-483.
|
Це незавершена стаття про Таджикистан. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з історії Азії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії |
