Істомін Костянтин Миколайович
Костянтин Миколайович Істо́мін (рос. Константин Николаевич Истомин; 7 січня 1887, Курськ — 28 серпня 1942, Самарканд) — російський радянський живописець і педагог; член об'єднань «Маковця» у 1922—1923 роках, «Чотирьох мистецтв» у 1824—1929 роках та Асоціації художників революційної Росії у 1931—1932 роках[2].
Народився 26 грудня 1886 [7 січня 1887] року у місті Курську (нині Російська Федерація). У 1904—1905 роках навчався у художній студії Єгора Шрейдера у Харкові. 1905 року, за участь у демонстраціях робітників, заарештований. Після звільнення у 1906 році виїхав до Німеччини, де у Мюнхені протягом з 1906 по 1909 рік опановував живопис у Шимона Голлоші[3]. У 1909—1913 роках продовжив здобувати мистецьку освіту у відділенні історії мистецтв при історико-філологічному факультеті[ru] Московського університету.
Учасник Першої світової війни. З 1918 року працював у секції образотворчого мистецтва Московської міської ради; у 1919 році проходив військову службу у Червоній армії; у 1920—1921 роках — на дипломатній роботі у Вірменії.
У 1921 році був одним із організаторів Вищих художньо-технічних майстерень, де до 1930 року обіймав посаду професора. Протягом 1930—1939 років викладав у Московському поліграфічному; у 1937—1942 роках — Московському художньому інститутах. Серед учнів — Емма Гурович, Лідія Ільїна, Ігор Савицький.
Помер у Самарканді 28 серпня 1942 року.
Працював у галузі станкового (створював жанрові полотна, портрети, пейзажі, натюрморти) і монументального живопису, брав участь у розписі агітпоїздів. Серед робіт:
- живопис
- «Лимони» (1916);
- «Натюрморт» (1918);
- «Дахи» (1922);
- «Жіночий портрет» (1922);
- «Чаювання» (1923);
- «Жнива» (1924);
- «Прялі» (1924);
- «Дочка рибалки» (1924, Третьяковська галерея);
- «За чищенням овочів» (1925);
- «Зимовий пейзаж. Московський провулок» (1926, Третьяковська галерея);
- «Кримське подвір'я» (1927);
- «Ранок» (1928, Державний Російський музей);
- «Кавказький аул» (1928);
- «У кімнаті. Біля вікна» (1928, Третьяковська галерея);
- «Лідочка» (1929);
- «На терасі» (1929);
- «Жінка, яка читає» (1931);
- «Повстання румунських селян» (1931);
- «Вузівки» (1933, Третьяковська галерея);
- «Азовське море» (1935);
- «Шахтарка метробуду» (1938).
Виконав три панно «Поволзькі пейзажі» (олія, 1939), для павільйону «Поволжя» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві[2].
Брав участь у художніх виставках з 1910 року. Персональні посмертні виставки у відбулися Москві у 1961, 1975, 1978 роках.
Портрети митця виконали:
- Володимир Фаворський (у груповому портреті «Н. Б. Розенфельд, В. А. Фаворський, К. Н. Істомін» — ксилографії, 1910, 1918),
- Йосип Чайков (голова — гіпс, 1935, Третьяковська галерея; відливання — бронза, 1968, , Третьяковська галерея);
- Петро Львов (автолітографія, 1938).
- ↑ Истомин_Константин_Николаевич_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]
_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969. [[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]
- Н. Л. А. Истомин, Константин Николаевич // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 678. (рос.);
- Истомин Константин Николаевич // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Истомин, Константин Николаевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1983. — Т. 4, книга 1 (Елева—Кадышева). — С. 565. (рос.);
- Истомин Константин Николаевич // Популярная художественная энциклопедия / В. М. Полевой. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Т. А—М. — С. 285. (рос.);
- Истомин Конст. Ник. // Советский энциклопедический словарь / А. М. Прохоров. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — С. 511. (рос.);
- Т. А. Галькевич. Істомін Костянтин Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.