Іслям-Терек
| селище Іслям-Терек | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Регіон | Автономна Республіка Крим | ||||
| Район/міськрада | Іслямтерецький район, після повернення території Криму під загальну юрисдикцію України — Феодосійський район | ||||
| Рада | Іслямтерецька селищна рада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA01180230010088856 | ||||
| Облікова картка | Кіровське | ||||
| Основні дані | |||||
| Перша згадка | 1783 | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 5.99 км² | ||||
| Населення | ▲7069 (на 2014 рік)[1] | ||||
| Густота | 1180.13 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 97300—97305 | ||||
| Телефонний код | 380 6555 | ||||
| Географічні координати | 45°13′25″ пн. ш. 35°12′19″ сх. д. / 45.22361° пн. ш. 35.20528° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 23 м[2]
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Кіровська | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - залізницею: | 192 км | ||||
| - автошляхами: | 102 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 97300, Автономна Республіка Крим, смт Кіровське, вул. Р. Люксембург, 28 | ||||
| Голова селищної ради | Равич Євген Володимирович | ||||
| Карта | |||||
  Іслям-Терек | |||||
 Іслям-Терек | |||||
| |||||
|
| |||||
.svg)
Ісля́м-Тере́к (крим. İslâm Terek, в 1945—2023 роках — Кіровське[3][4]) — селище в Україні, у Феодосійському районі Автономної Республіки Крим.
Розташоване в східній степовій частині Кримського півострова за 102 км від республіканського центру — міста Сімферополя, та за 20 км від автомагістралі Р23 Сімферополь — Феодосія. Через селище пролягає залізнична лінія Джанкой — Керч, на якій розташована станція Кіровська.
Є автостанція, організовано автобусне сполучення з містами Феодосія, Джанкой, Керч, Сімферополь, Севастополь, Херсон і населеними пунктами Іслямтерецького району.
- 1926 рік — 376 ос. (268 німців, 60 росіян, 14 українців, 7 кримських татар)
- 1989 рік — 7642 ос.
- 2001 рік — 7431 ос.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 5336 | 71.81% |
| кримськотатарська | 1391 | 18.72% |
| українська | 540 | 7.27% |
| білоруська | 22 | 0.30% |
| вірменська | 8 | 0.11% |
| грецька | 2 | 0.03% |
| німецька | 2 | 0.03% |
| румунська | 1 | 0.01% |
| циганська | 1 | 0.01% |
| інші/не вказали | 128 | 1.71% |
| Усього | 7431 | 100% |
Місцевість була заселена ще в II тис. до н. е., про що свідчать розташовані на околицях селища кургани епохи бронзи. Уперше населений пункт Іслам-Терек, або Іслам-Дірек (стара назва селища) згадується у 1783 році.
До анексії Криму Російською імперією Іслам-Терек входив до складу Ески-кримського кадилика Кефінського (Феодосії) каймаканства. На найкращих землях Терек-Ісламу в 40-х рр. XIX ст. була заснована німецька колонія. Незабаром від неї відокремилося селище, яке одержало назву — Нейдорф (з нім. — нове село).
1935 року Іслам-Терек стає адміністративним центром новоутвореного Кіровського району. У 1945 році, після депортації кримських татар, населений пункт перейменовують на Кіровське на честь російського радянського діяча Сєргєя Кірова. З 1958 року — селище.
У 2014 році разом з Кримським півостровом анексоване Росією.
і12 травня 2016 року постановою Верховної Ради України № 1352-VIII селищк повернуто історичну назву відповідно до вимог закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».[6] Постанова набрала чинности у 2023 році.[7]
Основу народногосподарського комплексу селища складають промисловість, капітальне будівництво, транспорт, установи культурно-побутового обслуговування.
Промисловість селища представлена такими підприємствами як: ОАТП «Кіровське ремонтно-транспортне підприємство» (машинобудування і металообробка), Хлібокомбінат кіровської райспоживспілки, друкарня, ОАТП «Кіровський комбікормовий завод».
Житлове і культурно-побутове будівництво здійснюють госпрозрахункова ділянка № 17 «Кримагробуд» і ПМК-57 «Кримагробуд-2».
Функціонують 2 середніх загальноосвітніх школи, дошкільна установа, центр дитячої творчості, центральна районна лікарня з поліклінікою, Будинок культури, кінотеатр, центральна районна бібліотека, дитяча бібліотека, музична школа, магазини різної форми власності, 9 колективів художньої самодіяльності, ДЮСШ, готель, відділення Ощадбанку, міжрегіональний притулок республіканського значення для неповнолітніх. Є православний храм, мечеть. Одна з вулиць названа на честь Героя Радянського Союзу І. М. Красносельського, який до війни працював шофером місцевої МТС.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- ↑ Прогноз погоди в смт Кіровське. Архів оригіналу за 15 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2009.
- ↑ Указ Президії ВР РРФСР від 21 серпня 1945 року № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області» (рос.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
- ↑ Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 6 червня 2024.
- ↑ Картка законопроекту - Законотворчість. itd.rada.gov.ua. Процитовано 25 серпня 2023.
- стаття Кіровське — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [Архівовано 16 серпня 2015 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |