Інсбрук
Координати: 47°16′00″ пн. ш. 11°23′00″ сх. д. / 47.26667° пн. ш. 11.38333° сх. д.
І́нсбрук (нім. Innsbruck) — головне місто провінції Тіроль у західній Австрії.
Найперші сліди існування людських поселень сягають кам'яної доби. Археологічні знахідки показують, що область була населена безперервно. У IV столітті римляни встановили армійську станцію Veldidena (тепер це назва міського районну Wilten) в Oenipons (Інсбрук), щоб захистити економічно важливу комерційну дорогу Верона — Бреннер — Ауґсбурґ. Зв'язки вздовж цієї дороги перервалися під час Великого переселення народів у IV столітті.
Перша згадка міста Інсбрук датується 1187 роком. Слово bruck походить від нім. Brücke — «міст», який приводить до «мосту над річкою Інн». На печатці міста і гербі зображений вигляд мосту з пташиного польоту, проєкт використовується починаючи з 1267 року. Дорога через прохід і перевал Бреннер була тоді головною транспортною комунікацією, що пов'язувала між собою північ і південь, це найлегший маршрут через Альпи. Доходи, отримані від обслуговування транзиту, надавали можливість місту процвітати.
Інсбрук став столицею всього Тіролю в 1429 і в п'ятнадцятому сторіччі місто стало центром Європейської політики і культури, коли імператор Максиміліан I перемістив імперський суд до Інсбруку в 1490-х роках.
У 1938 році Австрія була анексована Нацистською Німеччиною (т.з."аншлюс"). Між 1943 і квітнем 1945, на Інсбрук було здійснено 21 бомбову атаку і місто зазнало значних пошкоджень. Тут був розташований концтабір KZ Innsbruck-Reichenau.[7]
У 1929 році, в Інсбруці проходив перший офіційний австрійський чемпіонат з шахів.
Місто лежить на висоті 547 м над рівнем моря на річці Інн, у широкій долині між високими горами: Nordkette (Hafelekar, 2,334 м) на півночі, Patscherkofel (2,246 м) і Serles (2,718 м) на півдні. Середньорічна температура 8,25 °C.
Клімат Інсбрука | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 20,2 | 18,6 | 23,9 | 26,4 | 32,2 | 33,6 | 37,7 | 35,0 | 32,1 | 26,0 | 21,2 | 17,1 | 37,7 |
Середній максимум, °C | 3,5 | 6,3 | 11,3 | 14,8 | 20,3 | 22,6 | 24,7 | 24,4 | 20,8 | 15,8 | 8,2 | 3,7 | 14,7 |
Середня температура, °C | −1,7 | 0,4 | 4,8 | 8,4 | 13,4 | 16,1 | 18,1 | 17,7 | 14,0 | 9,1 | 2,9 | −1 | 8,5 |
Середній мінімум, °C | −5,2 | −3,7 | 0,2 | 3,4 | 7,8 | 10,8 | 12,8 | 12,7 | 9,3 | 4,8 | −0,5 | −4,2 | 4,0 |
Абсолютний мінімум, °C | −23,8 | −17,3 | −16,5 | −4,8 | −2,3 | 3,0 | 4,4 | 1,9 | −0,9 | −6,6 | −17,9 | −20,1 | −23,8 |
Годин сонячного сяйва | 94,7 | 121,1 | 154,2 | 168,2 | 193,0 | 186,8 | 215,5 | 214,4 | 180,0 | 159,0 | 102,2 | 82,8 | 1871,9 |
Норма опадів, мм | 43.9 | 41.4 | 55.9 | 57.7 | 87.1 | 110.3 | 137.2 | 111.3 | 78.1 | 57.3 | 63.2 | 53.1 | 896.5 |
Днів з опадами | 7,4 | 7,3 | 8,8 | 9,7 | 10,7 | 13,2 | 13,9 | 12,6 | 9,2 | 7,8 | 9,0 | 8,6 | 118,2 |
Днів зі снігом | 20,3 | 14,8 | 6,2 | 1,9 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,3 | 5,1 | 16,5 | 65,1 |
Джерело: Central Institute for Meteorology and Geodynamics[8][9] |
Інсбрук розташований уздовж коридору A12[en]/A13[en], забезпечуючи доступ автострадами до Верони (Італія) та Мюнхена (Німеччина).
Станція Інсбрук-Головний[en], найважливіша залізнична станція Інсбруку та Тіролю, є однією з найпотужніших залізничних станцій Австрії, обслуговується залізницею Куфштайн — Інсбрук[en] до Німеччини та східної Австрії, залізницею Арльбергбан[en] до Швейцарії та Бреннербан, що сполучає Північну Італію з Південною Німеччиною через перевал Бреннер. З грудня 2007 року приміські служби функціонують як Тірольський S-Bahn.
Аеропорт Інсбрук виконує рейси до Франкфурта, Лондона і Відня.
Місцевий громадський транспорт є під орудою Innsbrucker Verkehrsbetriebe (IVB) (IVB), державного органу управління мережею автобусних і трамвайних маршрутів. Трамвайна мережа має чотири міські лінії, 1, 2, 3 і 5, та дві лінії, що обслуговують передмістя: лінія 6, Мітслгебіргсбан[de] до Іглса і лінія СТБ, Штубайтальбан[de], що проходить через долину Штубай до Фульпмеса . Мережу планується розширити у найближчі роки, щоб досягти сусіднього села Ром на сході та Вельса на заході. Численні автобусні лінії обслуговують внутрішнє місто та сполучають його з прилеглими районами. До 2007 року працювали два тролейбусні маршрути[de], але вони були закриті під час підготовки до планового розширення трамвайної мережі.
У грудні 2007 року, після дворічного закриття для проведення масштабної перебудови, з частковою модернізацією та новим розширенням через річку Інн та до центрального Інсбруку, було відкрито трафік фунікулера Гунгербургбан[en]. Лінія також була обладнана новими транспортними засобами. Фунікулер було відновлено італійською компанією Leitner Group, і тепер вона може перевозити до 1200 осіб на годину[10] та є під орудою приватної компанії «Innsbrucker Nordkettenbahnen».
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1900 | 49 727 | — |
1951 | 95 055 | 91.2% |
1961 | 100 959 | 6.2% |
1971 | 116 104 | 15.0% |
1981 | 117 287 | 1.0% |
1991 | 118 112 | 0.7% |
2001 | 113 392 | −4.0% |
2011 | 118 895 | 4.9% |
2014 | 124 579 | 4.8% |
Населення становить 117 916 (2007), разом із передмістям — 250 000[11].
Більшість мешканців Інсбрука є тірольського походження. Проте, як і в багатьох європейських містах, тут існують національні меншини, які разом співіснують з європейською більшістю. До них належать турки, північні африканці, індуси, цигани і китайці. Багато елементів їх культури можна знайти по всьому місту: на ринках, у ресторанах і магазинах; деякі все ще вживають свою традиційну мову в побуті.
Національні меншини | |
Меншина | Населення (2015) |
---|---|
Німеччина | 7,487 |
Італія | 2,980 |
Туреччина | 2,972 |
Сербія | 1,456 |
Боснія і Герцеговина | 1,294 |
Інсбрук — всесвітньовідомий центр зимових видів спорту. Двічі приймав Зимові Олімпійські ігри — в 1964 та 1976 роках.
- Лоренцо Ліппі (1606—1665), італійський художник і поет, придворний художник герцогині Тироля
- Едуард Алберт — чеський хірург, публіцист. Працював тут.
- Ковалевський Микола Миколайович — український політичний діяч, член Центральної Ради, міністр продовольства та міністр земельних справ УНР, поет. Похований тут.
- Альфред Фердросс — австрійський юрист-міжнародник і дипломат, суддя Європейського суду з прав людини. Уродженець міста.
- Ервін Пайр (1871—1946) — німецький хірург, генерал-майор медичної служби резерву вермахту
- Едуард Кок (1880—1961) — австрійський актор, театральний режисер.
- Фрайбург (з 1963)
- Гренобль (з 1963)[12]
- Сараєво (з 1980)[13]
- Ольборг (з 1982)[14][15]
- Тбілісі (з 1982)[16]
- Оматі (з 1985)[17]
- Новий Орлеан (з 1995)
- 15318 Іннсбрук — астероїд, названий на честь міста[19].