Індустріальний район (Харків)
Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2018) |
Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (листопад 2018) |
Індустріальний район | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані | ||||
Країна: | Україна | |||
Місто: | Харків | |||
Утворений: | 08 лютого 1936 р. | |||
Населення: | 157 900 | |||
Площа: | 33,4 км² | |||
Густота населення: | 4 677 осіб/км² | |||
Географічні координати: | 49°57′00″ пн. ш. 36°22′00″ сх. д. / 49.95° пн. ш. 36.36666667° сх. д. | |||
Станції метро: | Тракторний завод, Індустріальна | |||
Районна влада | ||||
Адреса адміністрації: | 61007, м. Харків, просп. Архітектора Альошина, 11 | |||
Вебсторінка: | Сторінка на сайті міськради | |||
Голова районної ради: | Вельможна Ольга Іванівна | |||
Мапа | ||||
| ||||
Індустріальний район у Вікісховищі |
Індустріа́льний райо́н (до 02 лютого 2016 року — Орджонікі́дзевський)[1] — один із 9 районів міста Харкова.
Площа району — 33,4 км², що становить 10,9% загальної території міста. Межує з Немишлянським та Слобідським районами. Населення – 153,8 тис. ос. (10,7% населення міста Харкова). Густота населення – 4 677 ос./км².
У районі 35 маршрутів автомобільного та електротранспорту, дві станції метрополітену забезпечують потреби населення в пасажирських перевезеннях. Через район проходять автомобільні дороги та залізниці в напрямку Донбаса, Ростова та районних центрів Харківської області.
Індустріальний район порівняно молодий у місті Харкові, його народження можна віднести до історичних днів, коли на південно-східній околиці Харкова почалось будівництво Харківського тракторного заводу, що поклало основу у формуванні району.
У 1932-1934 рр. збудовані авіамістечко поблизу станції «Рогань» та лікарське містечко. У 1930-31 рр. збудовані кінотеатр на 900 місць, стадіон тракторного заводу.
У 1933-1936 рр. були побудовані верстатобудівний та плитковий заводи, завод ім. Медведєва («Поліграфмаш»), 9-й авторемонтний завод (теперішній ДП «Електроважмаш»).
У 1947 р. до числа діючих підприємств увійшов 8-й підшипниковий завод.
У 1970-х роках почалося формування Роганського промислового комплексу, яке триває донині.[джерело?]
Сьогодні район представлений 29 промисловими підприємствами, 7 — будівельними, 5 — транспортними. Основу промислового виробництва складають:
- виробництво сільськогосподарської техніки (ВАТ «ХТЗ»);
- виробництво електротехнічних машин, устаткування, апаратури і виробів виробничого призначення (ДП «Електроважмаш»);
- виробництво підшипників (ВАТ «ХАРП»);
- виробництво металорізальних верстатів (ВАТ «Харверст»);
- виробництво будівельних матеріалів (ВАТ «Харківський плитковий комбінат», ДП «Дослідний цементний завод»)
- переробна галузь (Харківське відділення ВАТ «САН ІнБев Україна», АТВТ «Харківський молочний комбінат», СУБ ТОВ «Ахмад-Ті», ТОВ "Східно-українська компанія «Малтюроп», ПФ «ГАЛС»).
До складу Роганського промислового вузлу входять:
- молочний комбінат (АТВТ «ХМК»);
- пивзавод «Рогань» (Харківське відділення ВАТ «САН ІнБев Україна»);
- фабрика з фасування чаю СУБ ТОВ «Ахмад-Ті»
- ПФ «ГАЛС».
У районі діють 400 магазинів, 67 підприємства громадського харчування, 147 підприємств побутового обслуговування, 20 супермаркетів, 6 торговельних майданчиків і 7 ринків.
На території району розташовані:
- 1 вищий навчальний заклад, коледж, центр професійно-технічної освіти;
- 26 шкіл, 20 дитячих дошкільних установ.
На території району розташовані:
- 2 музичні школи та 1 бібліотека з 7 філіями;
- парки культури і відпочинку: «Зелений гай» та ім. Маяковського;
- храм святого священомученика Олександра Архієпископа Харківського;
- Палац культури ВАТ «ХТЗ», Палац культури дітей ВАТ «ХТЗ», Палац школярів і молоді «Джерело».
На території району розташовані 6 лікувальних установ, у тому числі міська поліклініка № 9 — єдина в місті поліклініка «сімейного лікаря».
На території Індустріального району знаходяться стадіон «Схід», палац спорту «Зміна», ДЮСШ № 11, міська комплексна ДЮСШ, ДЮСШ «Схід», міський центр фізичного здоров'я населення «Спорт для всіх».
Житловий фонд району становить 4630 будинків, у тому числі 3910 — будинки індивідуальної забудови.
- ↑ Розпорядження міського голови про перейменування об'єктів топоніміки міста Харкова. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 3 лютого 2016.
1. История города Харькова ХХ столетия / [А. Н. Ярмыш, С. И. Посохов, А. И. Эпштейн и др.]. — Харьков: Фолио: Золотые страницы, 2004. — 686 с.
2. История и современность: Орджоникидзевский район г. Харькова // Вісті Орджонікідзевського району. — 2003. — 25 квіт. (№ 1). — С. 3 ; 16 трав. (№ 2). — С. 3 ; 13 черв. (№ 3). — С. 3; 25 лип. (№ 4). — С. 3 ; 20 серп. (№ 5). — С. 3 ; 24 верес. (№ 6). — С. 3 ; 29 жовт. (№ 7). — С. 3 ; 28 листоп. (№ 8). — С. 3 ; 25 груд. (№ 9). — С. 4.
3. История и современность: Орджоникидзевский район г. Харькова // Вісті Орджонікідзевського району. — 2004.– 28 січ. (№ 1). — С. 4 — 5; 26 лют. (№ 2). — С. 3 ; 22 квіт. (№ 5). — С. 3 ; 9 лип. (№ 8). — С. 2 — 3.
4. Куделко С. М. Харьков: хроника столетий / С. М. Куделко, Л. И. Тарасова. — Харьков: Сага, 2010. — 389 с.
5. Лидеры ХХІ столетия: Харкову — 355 : офиц. изд. Ассамблеи деловых кругов / гл. ред. Н.Белевцов. — Харьков: Известные имена, 2009. — 60 с.
6. Харків: зб. арх. док. і матеріалів / редкол. : Б. П. Зайцев, С. М. Куделко, В. В. Резнікова, А. І. Епштейн ; Держ. архів Харк. обл. — Харків: Вид-во ун-ту внутр. справ, 2004. — 315 с. : іл. — (Старовинні міста Харківщини).
7. Харьков. Архитектура. Памятники. Новостройки: путеводитель / [Б. Г. Клейн, И. Н. Лаврентьев, А. Ю. Лейбфрейд и др.]. — 2-е изд., испр. и доп. — Харьков: Прапор, 1987. — 152 с.
8. Харьков. Краткая справочная книга / [А. П. Голиков (рук.), Г. К. Андреева, И. А. Алферов и др.]. — Харьков: Прапор, 1976. — 296 с.
Це незавершена стаття про Харків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |