Ів Венсан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ів Венсан
фр. Yves Vincent
Ім'я при народженніІв Фред Венсан
фр. Yves Fred Vincent
Дата народження5 серпня 1921(1921-08-05)
Місце народженняТон, Верхня Савоя, Франція
Дата смерті6 січня 2016(2016-01-06) (94 роки)
Місце смертіМонташе-Вільгарден, Бургундія, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіяактор, письменник
Роки активності1944—1991
IMDbID 0898789
Ів Венсан у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Венсан.

Ів Венса́н (фр. Yves Vincent, повне ім'я — Ів Фред Венса́н (фр. Yves Fred Vincent); нар. 5 серпня 1921, Тон, Верхня Савоя, Франція — пом.6 січня 2016, Монташе-Вільгарден, Бургундія, Франція) — французький театральний та кіноактор, письменник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ів Фред Венсан народився 5 серпня 1921 року в місті Тон, Верхня Савоя. Більшу частину своєї юності провів у Алжирі, де його мати викладала французьку мову і географію[1]. Як актор дебютував у трупі Comédie de Radio-Algérie. У другій половині 1940-х років Ів Венсан захоплювався верховою їздою, водним полом, театром та кіно.

У театрі Ів Венсан грав, зокрема, у постановках «Трамвая „Бажання“» Теннессі Вільямса разом з Арлетті, Морісом Реджамі[fr] та Луї де Фюнесом, «Констанс» Сомерсета Моема з Едвіж Фейєр, а також у п'єсах таких авторів, як Жан-Поль Сартр, Жан Кокто, Марк-Жильбер Совайон та Марсель Ашар.

Ів Венсан дебютував в кіно в 1944 році в Каїрі, разом зі своєю матір'ю у фільмі «Мосьє Арно», що стало початком його тривалої кінематографічної кар'єри. Серед помітних кіноробіт Венсана у 1950-х роках — ролі у фільмах «Капітан Ардан» (1951, реж. Андре Звобода) та «Бабетта йде на війну» (1959) Крістіана-Жака з Бріжіт Бардо.

Ів Венсан запам'ятався також участю у фільмах із серії про жандарма із Сен-Тропе з Луї де Фюнесом у головній ролі — «Жандарм одружується» (1968) та «Жандарм на відпочинку» (1970), де він втілив образ полковника жандармерії. Разом з Луї де Фюнесом Венсан знався також у фільмі Едуара Молінаро «Заморожений» (1969).

Окрім кіно Ів Венсан багато знімався для телебачення, граючи ролі у телефільмах та серіалах: «За останні п'ять хвилин» (1958-1992), «Розслідування комісара Мегре» (1967-1990), «Панове присяжні засідателі» (1974-1986) та ін. У 1988-1991 актор втілив образ судді Гаронна у відомому французькому телесеріалі «Трибунал»[2], після чого завершив акторську кар'єру.

У жовтні 2013 року Ів Венсан опублікував свої мемуари під назвою «Ви хочете посміхнутися зі мною?» (фр. Voulez-vous en sourire avec moi ?)[3], де, серед іншого, розповів про свої відносини з Інгрід Бергман, Едвіж Фейєр та Бріжіт Бардо. У 2015 році Венсан опублікував роман «Хвилі душі» (фр. Des Vagues à l'Âme)[4].

Ів Венсан був двічі одружений: вперше — із Жаклін Юе, однією з перших дикторів французького телебачення; вдруге — з французькою акторкою Неллі Боржо і подругою легендарної акторки Інгрід Бергман[5]. Має трьох дітей.

Помер Ів Венсан 6 січня 2016 року у віці 94-х років[5].

Фільмографія (вибіркова)

[ред. | ред. код]

Всього за час акторської кар'єри Ів Венсан зіграв ролі у 70-ти кіно-, телефільмах та серіалах.

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1946 ф Ярмарок химер La foire aux chimères Роберт
1947 ф Таверна «Риба в короні» La taverne du poisson couronné П'єр Астор
1947 ф Акули Гібралтару Les requins de Gibraltar Андре Дюваль
1948 ф Лицар мертвого хреста Le cavalier de Croix-Mor Сімон де Шабр
1949 ф Танцівниця з Маракешу La danseuse de Marrakech Жан Порталь
1949 ф Бал Купідона Bal Cupidon Морецці
1949 ф Гола La femme nue П'єр Берньє
1950 ф Ворота сходу Porte d'orient Вакур
1951 ф Капітан Ардан Capitaine Ardant капітан П'єр Ардан
1951 ф Ноктюрн шуму Tapage nocturne Френк Варескот
1952 ф Відкритий проти Х Ouvert contre X інспектор Рішар
1952 ф Пригоди в Марокко Grand gala П'єр Бовуа
1953 ф Спартак Spartaco Окмонас, лейтенант Спартака
1953 тф Мадам Madame Bovary Родоль Буланже
1954 с На вашій совісті En votre âme et conscience президент
1956 ф Співчуття до вампірів Pitié pour les vamps Андре Ларшер
1957 ф Агент ОСС 117 не мертвий O.S.S. 117 n'est pas mort Борис Обарян
1957—1966 с Камера досліджує час La caméra explore le temps генерал де ла Горі
1958—1996 с За останні п'ять хвилин Les cinq dernières minutes доктор Маркеллі
1958 ф Кримінальна поліція Police judiciaire інспектор Живерні
1959 ф Бабетта йде на війну Babette s'en va-t-en guerre капітан Дарсі
1960 ф Висока плата La dragée haute Де Маршельє
1961 ф Нові аристократи Les nouveaux aristocrates доктор П'єр Руссо-Пруллі
1962 с Розслідування інспектора Леклерка L'inspecteur Leclerc enquête Жирар
1963 ф Мюріель, або Час повернення Muriel ou Le temps d'un retour фр. L'homme du couple d'acheteurs
1964 ф Франсуаза, або подружнє життя Françoise ou La vie conjugale Гранжуан
1964 ф Жан Марк, або подружнє життя Jean-Marc ou La vie conjugale Гранжуан
1967—1990 с Розслідування комісара Мегрэ Les enquêtes du commissaire Maigret нотаріус Рауль Мотт
1967 ф Довше живеш… пізніше помреш Troppo per vivere... poco per morire Фелтон
1968 ф Жандарм одружується Le gendarme se marie полковник
1969 ф Заморожений Hibernatus Едуар Крепен-Жожар
1970 ф Клод і Грета Claude et Greta Матіас Дека
1970 ф Жандарм на відпочинку Le gendarme en balade полковник жандармерії
1971 с Мадам, Ви вільні? Madame êtes-vous libre? бос
1971 ф Я – німфоманка Je suis une nymphomane священик
1971 ф Вальпараїсо, Вальпараїсо Valparaiso, Valparaiso господар
1974—1986 с Панове присяжні засідателі Messieurs les jurés генеральний адвокат
1974 ф Неможливий французький крок Impossible... pas français Надар
1978 тф Людовик XI або народження короля Louis XI ou La naissance d'un roi Філіп Бургундський
1981 ф Дівчата Гренобля (1981) Les filles de Grenoble консультант
1983 ф Вечірка сюрпризів Surprise Party мосьє Базен
1986 тф Вінсент Vincente
1985 тф Хлопчики Франції Un garçon de France Самір
1987 ф Румба La rumba дель Монте, італійський посол
1988 ф Будинок убивств La maison assassinée суддя
1989—1994 с Трибунал Tribunal суддя Гаронн

Твори

[ред. | ред. код]
  • Yves Vincent, Voulez-vous en sourire avec moi ?, Boulogne-sur-Mer, Christian Navarro, coll. " Célébrités ",‎ 2013, 292 p. (ISBN 978-2914909860)
  • Yves Vincent, Des vagues à l’âme, Boulogne-sur-Mer, Christian Navarro,‎ 2015, 103 p. (ISBN 978-2-914909-88-4, notice BnF no FRBNF 44304859)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Yves Vincent - Biography на сайті IMDb
  2. ↑ Tribunal — Séries TV [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] // Toutelatele.com
  3. ↑ Interview pour La Voix du Nord. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 16 січня 2016.
  4. ↑ article éditions Navarro. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 16 січня 2016.
  5. ↑ а б Yannick Vely. Il avait 94 ans - Yves Vincent, la mort d'un séducteur. Paris Match (фр.). 7.01.2016. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 15.01.2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ів_Венсан&oldid=35785023