Іван Немирич
| Іван Немирич | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | після 1618 |
| Підданство | Річ Посполита |
| Національність | русин |
| Суспільний стан | зем'янин |
| Рід | Немиричі |
| Батько | Йосип Немирич |
| Мати | Софія Скумин-Тишкевич |
| Діти | Іван, Михайло, Федора |
 | |
Іван Немирич (д/н — після 1618) — волинський зем'янин часів Речі Посполитої.
Походив з заможного шляхетського роду Немиричів гербу Клямри. Другий син Йосипа Немирича, київського земського судді, та його другої дружини Софії Скумін-Тишкевич. З дитинства мав слабке здоров'я.
За заповітом батька 1598 року отримав у пожиттєве володіння село Красносілля. Спочатку разом з братами спільно володів усім родинним майном. З часом почалися суперчки щодо виконання заповіту та розподілу майна. Відомо, що влітку 1602 року спільно з братом Семеном володів Черняховом. 1605 року після смерті бездітного Семена отримав село Костюшковичі під Овручем і Медведне над Словечною на самому кордоні з Литвою.
1607 року звернувся до Коронного Трибуналу в Любліні щодо поділу Черняховської волості з братом Матвієм та небожем Стефаном. Після тривалої тяганини 17 серпня 1609 року трибунал присудив волость Стефану Немиричу.
Подальші відомості про Івана Немирича незначні. Встановив дружні стосунки з запорожцями. Ймовірно брав участь у поході Лжедмитрія I на Москву, а потім в подіях Смутного часу. Остання згадка про нього відноситься до 1618 року.
- Іван, запорозький козак з 1649 року
- Михайло
- Федора, дружина Олександра Ганського
- Літвін Г. З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569—1648) / Пер. з польськ. Лесі Лисенко. -К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2016. — С. 249—250
- Задорожна О. Ф. Формування Черніхівської волості Немиричів
