Іван
Іван | |
---|---|
Особове ім'я | |
Стать | чоловіче ім'я |
Значення | «Ягве милостивий» |
Мова походження | єврейська |
Жіноча форма | Іванна, Іванка |
По батькові чол | Іванович |
По батькові жін | Іванівна |
Варіанти імені | Іванко, Івасик, Івашко, Івась |
Похідні прізвища | Івановський, Іваничев, Івашин, Івашкін, Іванін, Іванович, Іванченко, Іваниченко, Іваненко, Івасенко, Іванів, Івасів, Івахненко, Іващенко, Івасько, Іванчук, Іванюк, Іванцюк, Івасюк, Івахнюк, Іващук, Іванійчук, Іваничук, Іваночак, Іванотчак, Іванищак, Іванюта, Іванющенко, Іванів, Іванків, Івасів, Іваськів, Іваниця, Іваницький, Івашкевич, Іванишин, Івасишин, Іванчишин, Іващишин, Іванко, Іваночко, Іванюра, Іваха, Івахно, Івась, Івасик, Іваш, Івашко, Іванець, Іванцьо; Ванін, Ванькін, Ванєчкін, Ванічкін, Ваньчик, Ваньо, Ваник, Ванюк |
Іншими мовами: | |
Пошук статей у Вікіпедії | які починаються з імені містять ім'я |
Іван у Вікісховищі |
Іва́н (грец. Ἰωάννης, Iōannēs; лат. Ioannes, Iohannes) — чоловіче особове ім'я. Походить від єврейського імені Йоханан (івр. יוֹחָנָן, Yôḥanan, «Ягве милостивий»[1]). Українська форма імені «Іван» запозичена з грецької через церковнослов'янську (церк.-слов. Їѡаннъ). Поширене у різних формах в країнах, де панують аврамічні релігії. Інші форми — Іоанн, Іоан, Джон (в англомовних країнах), Йоганн, або Ганс (у німецькомовних країнах), Хуан (в іспаномовних країнах), Жуан (в португаломовних країнах), Жан (у франкомовних країнах), Ян (у західнослов'янських країнах), Джованні (в італійській мові), Янош (в угорській мові), Ях'я (в ісламських країнах) тощо.
- 7 січня - собор Івана Хрестителя
- 24 лютого - перше і друге знайдення голови Івана Хрестителя
- 24 червня - Різдво Івана Хрестителя
- 29 серпня - усікновення голови Івана Хрестителя
- укр. Іван;
- біл. Ян (Янка, Ясь), Іван;
- італ. Giovanni;
- пол. і чеськ. Jan;
- угор. János,
- фр. Jean;
- порт. João;
- нім. Johann,
- англ. John,
- ісп. Juan;
- араб. يوحنا,
- грец. Ιωάννης;
- кит.: 若望;
- кор. 요한;
- яп. ヨハネ;
- Іоан (ім'я)
- Іван (кобзар)
- Іван (місто)
- Ваня
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — С. 288.