Іванківці (Кременецька міська громада)
| село Іванківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Тер. громада | Кременецька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020070200046792 |
| Облікова картка | Іванківці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1434 |
| Населення | 388 |
| Територія | 2.640 км² |
| Густота населення | 146.97 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47041 |
| Телефонний код | 380 3546 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′55″ пн. ш. 25°50′45″ сх. д. / 49.98194° пн. ш. 25.84583° сх. д. |
| Відстань до районного центру |
21 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47000,Тернопільська обл, м. Кременець, вул. Шевченка, буд. 67 |
| Карта | |
  Іванківці | |
 Іванківці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Іва́нківці — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на півночі району. До 2020 - підпорядковане Катеринівській сільській раді.
До Іванківців приєднано хутори Перша Лінія та Друга Лінія. Розташоване на березі річки Горинь, за 21 км від райцентру.
Населення — 388 осіб (2001).
Поблизу Іванківців виявлено археологічні пам'ятки раннього палеоліту та доби енеоліту.
Село відоме з першої половини XVIII ст. під назвою Янківці.
У 1786 р. в селі збудована дерев'яна Миколаївська церква. Зведена коштом парафіян. Була філіяльною до парафіяльної церкви в Кушлині. Перед 1890 роком дахи церкви покриті бляхою, зовнішні стіни помальовані олійними фарбами.[1]
У січні 1918 року в селі проголошено Радянську владу.
На фронтах Німецько-радянської війни билися проти ворога 60 жителів, 23 з них загинуло, 32 нагороджені орденами й медалями Союзу РСР.
З 1962-го по 1972 рік споруджено 97 індивідуальних житлових будинків.
У 1973 році в Іванківцях було дворів — 160, населення — 533 чоловіка, були початкова школа, клуб, медичний пункт, бібліотека, магазин.
На території села була розміщена комплексна рільнича бригада колгоспу ім. Жовтневої революції (центральна садиба в с. Катеринівці). В її користуванні було 1,2 тис. га сільськогосподарських угідь, з яких 1,1 тис. га орної землі.
У 2016 році вулиця Радянська була перейменована на Надрічну.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Кременецької міської громади[2].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кременецького (1940-2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району.[3]
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[4]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 99,74 | |
| російська | 0,26 |
Є церква.
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям.
Діють загальноосвітня школа І—ІІ ступенів, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.
-
Капличка -
Дім молитви -
Сільська вулиця -
Сільський краєвид -
Пам'ятний хрест на околиці -
Став біля села
- ↑ Церква Іванківці Кременецький район. decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 жовтня 2021.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 17 травня 2022. [Архівовано 2016-03-06 у Wayback Machine.]
- Р. Кізима, Б. Хаварівський. Іванківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.