き

Хіраґана
Походження	幾
JIS X 0213	1-4-13
Unicode	304D
Катакана
Походження	幾
JIS X 0213	1-5-13
Unicode	U 30AD
Вимова • Мови • Клас
МФА	ki
Мови	ja, ain
Звук	чистий
Транслітерація
Кирилиця	КІ
Латинка	KI

Хіраґана
Походження	き
JIS X 0213	1-4-14
Unicode	304E
Катакана
Походження	キ
JIS X 0213	1-5-14
Unicode	U 30AE
Вимова • Мови • Клас
МФА	gi
Мови	ja
Звук	дзвінкий
Транслітерація
Кирилиця	ҐІ
Латинка	GI

き або キ (/ki/; МФА: [ki] • [kʲ]; укр. кі) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 2-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Має похідні дзвінкі звуки — ぎ або ギ (/gi/; МФА: [gi] • [gʲ]; укр. ґі).

Короткі відомості

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного задньопіднебінного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення /і/ (い). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий задньопіднебінний проривний:		/k/ →	き	[ki]	(основний звук)
Дзвінкий задньопіднебінний проривний:		/g/ →	ぎ	[gi]	(похідний звук)
Задньопіднебінний носовий:		/ŋ/ →	き゚	[ŋi]	(на письмі практично не використовується)

При додаванні до приголосних [k] • [g] • [ŋ] голосного [і], відбувається явище палаталізації. Палаталізовані звуки позначаються як [kʲ] • [gʲ] • [ŋʲ].

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

• Порядок ґодзюону: 7.
• Порядок іроха: 38. Між さ і ゆ.

Абетки

• Хіраґана: き

Походить від скорописного написання ієрогліфа 幾 (кі, декілька).

• Катакана: キ

Походить від скорописного написання верхньої складової ієрогліфа 幾 (кі, декілька).

• Манйоґана: 支 • 伎 • 岐 • 企 • 棄 • 寸 • 吉 • 杵 • 來 • 貴 • 紀 • 記 • 奇 • 寄 • 忌 • 幾 • 木 • 城

Транслітерації

き

• Кирилиця:

  Система Поліванова: КІ (кі).

  Альтернативні системи: КІ (кі).

• Латинка

  Система Хепберна: KI (ki).

  Японська система: KI (ki).

  JIS X 4063: ki

  Айнська система: KI (ki).

ぎ

• Кирилиця:

  Система Поліванова: ҐІ (ґі).

  Альтернативні системи: ҐІ (ґі).

• Латинка

  Система Хепберна: GI (gi).

  Японська система: GI (gi).

  JIS X 4063: gi

  Айнська система: GI (gi).

Інші системи передачі

• Шрифт Брайля:

  ●－ ●－ －●

• Радіоабетка: КІтте но КІ (切手のキ; «кі» марки)
• Абетка Морзе: －・－・・

Джерела та література

• 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

• 『日本語の教育きら研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

• 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

• Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
• Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
• Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
• Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.

Посилання

• Японська система ромадзі (яп.)
• Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
• Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)

Ґодзюон
ん н	゛	わ ва	ら ра	や я	ま ма	は ха	な на	た та	さ са	か ка	あ а
っ	゜	ゐ і	り рі		み мі	ひ хі	に ні	ち ті	し сі	き кі	い і
ヴ в	ゝ		る ру	ゆ ю	む му	ふ фу	ぬ ну	つ цу	す су	く ку	う у
ヶ		ゑ е	れ ре		め ме	へ хе	ね не	て те	せ се	け ке	え е
ー		を о	ろ ро	よ йо	も мо	ほ хо	の но	と то	そ со	こ ко	お о
Іроха
い і	ろ ро	は ха	に ні	ほ хо	へ хе	と то	ち ті	り рі	ぬ ну	る ру	を о
わ ва	か ка	よ йо	た та	れ ре	そ со	つ цу	ね не	な на	ら ра	む му
う у	ゐ і	の но	お о	く ку	や я	ま ма	け ке	ふ фу	こ ко	え е	て те
あ а	さ са	き кі	ゆ ю	め ме	み мі	し сі	ゑ е	ひ хі	も мо	せ се	す су
Шаблон • Обговорення • Проєкт