Четьї мінеї
«Четія Мінея», «Четьї Мінеї» (від грец. μηυιαϊος — «місячний» і давньоруськ. четьє — «читання»; «Щомісячні читання») — церковно-релігійні збірники, в яких «житія святих», перекази, повчання тощо розміщені по днях кожного місяця, відповідно до дати вшанування церквою того чи іншого святого. Виникли у Візантії в IX столітті. У Київській Русі вперше з'явилися в XI столітті.
Систематизовані в 1-й пол. XVI століття за ініціативою новгородського архієпископа, а згодом московського митрополита Макарія, т. зв. Великі Мінеї Четьї у 12-ти томах. Відомо 3 списки:
- найстарший Софійський, покладений 1541 року в Софійський собор Новгорода Великого тоді ще архієпископом Макарієм;
- Успенський, вкладений вже митрополитом Макарієм в Успенський кафедральний собор у Москві 1552 року, і
- Царський, який укладався для російського царя Івана IV Грозного 1554 року
В основу покладені Мінеї, що побутували на руських землях, доповнені матеріалами з Пролога, Торжественників, Патериків, зокрема Патерика Києво-Печерського, Златоструя, Маргарита, словами і повчаннями отців церкви — Василія Великого, Григорія Богослова, Івана Золотоустого та ін. Перероблені, доповнені Димитрієм Ростовським і видані в 4-х томах під назвою «Книги житій святих» друкарнею Києво-Печерської лаври (1689–1705); друге видання — 1711–18. У наступні часи видавалися синодальною друкарнею з певними змінами й доповненнями. Києво-Печерська друкарня змогла видати передрук московського синодального видання лише 1764. Були популярними серед грамотних верств населення в Україні.
- Четья-Мінея 1489
- Кирилична українська рукописна писемність XI–XVII ст.
- Палеографія
- Хронологія давньоруської літератури[ru]
- О. М. Дзюба. Четьї мінеї [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 534. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.
- Полный православный богословскій энциклопедическій словарь. Въ двухъ томахъ. М.: Изд-во П. П. Сойкина, 1913 (рос. дореф.)
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.
- Четьї Мінеї // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Четьї_Мінеї
- Мінеї Четьї [Архівовано 3 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Мінеї Четьї // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 238.
- Абрамович Семен. Четьї мінеї // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 619—620. — 634 с.
- Мінея // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 995-996. — 1000 екз.
- Торжественник // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 489.
- Четьї мінеї // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 576.
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |