Населення Австралії
Населення Австралії  | |
|---|---|
 Ріст чисельності населення країни | |
| Чисельність | 24,312 млн осіб |
| Густота | 3,1 особи/км² |
| Коефіцієнт міграції | 5,65 ‰ |
| Природний рух | |
| Природний приріст | ▲1,07 % |
| Народжуваність | 12,15 ‰ |
| Фертильність | 1,77 дітей на 1 жінку |
| Смертність | 7,14 ‰ |
| Смертність немовлят | 4,37 ‰ |
| Вікова структура | |
| • до 14 років | 17,9 % |
| • 15–64 років | 66,63 % |
| • старіші за 65 років | 15,47 % |
| Середня тривалість життя | 82,15 року |
| • чоловіків | 79,7 року |
| • жінок | 84,74 року |
| Статева структура | |
| загалом | 1,01 чол./жін. |
| при народженні | 1,06 чол./жін. |
| до 15 років | 1,05 чол./жін. |
| 15–64 років | 1 чол./жін. |
| після 65 років | 0,86 чол./жін. |
| Етнічні групи | |
| Нація | австралійці |
| Найбільший етнос | англійці |
| Нацменшини | ірландці, шотландці, італійці, німці, китайці |
| Мови | |
| Офіційна | англійська |
| Також у побуті | китайська, італійська |
Населення Австралії. Кількість населення країни 2015 року становила 24,312 млн осіб (56-те місце у світі)[1][2]. Кількість австралійців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 12,15 ‰ (162-ге місце у світі), смертність — 7,14 ‰ (126-те місце у світі), природний приріст — 1,07 % (114-те місце у світі) 
.
Населення Австралії почало зростати 1788 року, коли англійці чисельністю 8,59 тис. осіб заснували першу колонію Сідней. На той час кількість корінного населення континенту, за різними підрахунками, сягала 0,75—1 млн осіб[3][4]. Пізніше населення континенту збільшувалось завдяки численним хвилям імміграції і за 100 років досягло 2,98 млн осіб некорінного походження[3].
Народжуваність в Австралії, станом на 2015 рік, дорівнює 12,15 ‰ (162-ге місце у світі)[2]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,77 дитини на одну жінку (159-те місце у світі)[2]. Рівень застосування контрацепції 72,3 % (станом на 2005 рік)[2]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 30,5 року (оцінка на 2006 рік)[2].
Смертність в Австралії 2015 року становила 7,14 ‰ (126-те місце у світі)[2].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,07 % (114-те місце у світі)[2].
На кінець червня 2013 року швидкість зростання населення становила 1,76 %[1]:
- одне народження кожні 1 хвилину 41 секунд
- одна смерть кожні 3 хвилини і 32 секунд
- приріст на одну людину за рахунок імміграції відбувається кожні 2 хвилини і 10 секунд.
- загальний приріст населення на одну людину відбувається кожні 1 хвилину і 18 секунд.
- Річні показники природного руху населення Австралії
| Рік | Населення (осіб) | Приріст (осіб) | Зростання (%) |
|---|---|---|---|
| 1971 | 13 067 265 | 236 399 | 1,78 |
| 1972 | 13 303 664 | 200 874 | 1,49 |
| 1973 | 13 504 538 | 218 033 | 1,59 |
| 1974 | 13 722 571 | 170 424 | 1,23 |
| 1975 | 13 892 995 | 140 088 | 1,00 |
| 1976 | 14 033 083 | 159 151 | 1,12 |
| 1977 | 14 192 234 | 167 021 | 1,16 |
| 1978 | 14 359 255 | 156 474 | 1,08 |
| 1979 | 14 515 729 | 179 627 | 1,22 |
| 1980 | 14 695 356 | 227 904 | 1,53 |
| 1981 | 14 923 260 | 260 987 | 1,72 |
| 1982 | 15 184 247 | 209 225 | 1,36 |
| 1983 | 15 393 472 | 185 919 | 1,19 |
| 1984 | 15 579 391 | 208 921 | 1,32 |
| 1985 | 15 788 312 | 230 038 | 1,44 |
| 1986 | 16 018 350 | 245 524 | 1,51 |
| 1987 | 16 263 874 | 268 290 | 1,62 |
| 1988 | 16 532 164 | 282 252 | 1,68 |
| 1989 | 16 814 416 | 250 712 | 1,47 |
| 1990 | 17 065 128 | 218 908 | 1,27 |
| 1991 | 17 284 036 | 194 599 | 1,11 |
| 1992 | 17 478 635 | 156 173 | 0,89 |
| 1993 | 17 634 808 | 170 660 | 0,96 |
| 1994 | 17 805 468 | 199 414 | 1,11 |
| 1995 | 18 004 882 | 219 885 | 1,21 |
| 1996 | 18 224 767 | 198 270 | 1,08 |
| 1997 | 18 423 037 | 184 547 | 0,99 |
| 1998 | 18 607 584 | 204 680 | 1,09 |
| 1999 | 18 812 264 | 216 538 | 1,14 |
| 2000 | 19 028 802 | 245 899 | 1,28 |
| 2001 | 19 274 701 | 220 509 | 1,13 |
| 2002 | 19 495 210 | 225 527 | 1,14 |
| 2003 | 19 720 737 | 211 985 | 1,06 |
| 2004 | 19 932 722 | 244 122 | 1,21 |
| 2005 | 20 176 844 | 274 122 | 1,34 |
| 2006 | 20 450 966 | 376 656 | 1,81 |
| 2007 | 20 827 622 | 421 577 | 1,98 |
| 2008 | 21 249 199 | 442 454 | 2,04 |
| 2009 | 21 691 653 | 340 097 | 1,54 |
| 2010 | 22 031 750 | 308 274 | 1,38 |
| 2011 | 22 340 024 | 383 880 | 1,69 |
| 2012 | 22 723 904 | 407 027 | 1,76 |
Середній вік населення Австралії становить 38,6 року (58-ме місце у світі): для чоловіків — 37,8, для жінок — 39,4 року[2]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 82,15 року, що є однією з найвищих у світі (13-те місце у світі), для чоловіків — 79,7 року, для жінок — 84,74 року[2].
Вікова структура населення Австралії, станом на 2015 рік, має такий вигляд:
- діти віком до 14 років — 17,9 % (2 089 561 чоловік, 1 982 719 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 13,14 % (1 533 526 чоловіків, 1 455 870 жінок);
- дорослі віком 25—54 роки — 41,67 % (4 822 083 чоловіки, 4 658 371 жінка);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 11,82 % (1 333 924 чоловіки, 1 355 347 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 15,47 % (1 628 108 чоловіків, 1 891 505 жінок)[2].
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,4; коефіцієнт розлучуваності — 2,3; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 43 (дані за 2010 рік)[5][6]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 31,5 року, жінки — 29,6 року, загалом — 30,6 року (дані за 2014 рік)[7].
Густота населення країни у 2015 році становила 3,1 особи/км² (234-те місце у світі)[2]. Населення зосереджене в основному в міських районах (89 %), Австралія є однією з найбільш урбанізованих країн світу.
Австралія надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 89,4 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,47 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[2].
Головні міста держави: Сідней — 4,505 млн осіб, Мельбурн — 4,203 млн осіб, Брисбен — 2,202 млн осіб, Перт — 1,861 млн осіб, Аделаїда — 1,256 млн осіб, Канберра (столиця) — 423,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[2].
| № | Назва | Штат | Населення | № | Назва | Штат | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сідней  Мельбурн |
1 | Сідней | Новий Південний Уельс | 5 131 326 | 11 | Гобарт | Тасманія | 224 462 |  Брисбен  Перт |
| 2 | Мельбурн | Вікторія | 4 850 740 | 12 | Джилонг | Вікторія | 192 393 | ||
| 3 | Брисбен | Квінсленд | 2 408 223 | 13 | Таунсвілл | Квінсленд | 178 864 | ||
| 4 | Перт | Західна Австралія | 2 043 138 | 14 | Кернс | Квінсленд | 150 041 | ||
| 5 | Аделаїда | Південна Австралія | 1 376 601 | 15 | Дарвін | Північна Територія | 145 916 | ||
| 6 | Голд-Кост — Твід-Гедс | Квінсленд — НПУ | 646 983 | 16 | Тувумба | Квінсленд | 114 024 | ||
| 7 | Ньюкасл — Мейтленд | Новий Південний Уельс | 436 171 | 17 | Балларат | Вікторія | 101 588 | ||
| 8 | Канберра — Квінбіан | Столична територія — НПУ | 435 019 | 18 | Бендіго | Вікторія | 95 587 | ||
| 9 | Саншайн-Кост | Квінсленд | 297 380 | 19 | Олбері — Водонга | НПУ — Вікторія | 90 576 | ||
| 10 | Вуллонгонг | Новий Південний Уельс | 295 669 | 20 | Лонсестон | Тасманія | 86 335 | ||
За даними Австралійського бюро статистики, 2006 року налічувалось 4,95 млн жителів, які народилися за межами Австралії, що становить 24 % загальної кількості населення[8].
Річний рівень імміграції 2015 року становив 5,65 ‰ (23-тє місце у світі)[2]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 7,78 тис. біженців з Афганістану і 5,2 тис. з Ірану[2].
Австралія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[9].
Головні етноси країни: британці — 25,9 %, австралійці — 25,4 %, ірландці — 7,5 %, шотландці — 6,4 %, італійці — 3,3 %, німці — 3,2 %, китайці — 3,1 %, індійці — 1,4 %, греки — 1,4 %, голландці — 1,2 %, австралійські аборигени — 5 %, інші — 15,4 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[2]. Майже третина респондентів зазначали приналежність своїх батьків до двох або більше етносів.
У зв'язку з імміграцією європейська складова частина населення скорочується у відсотках.
Найбільш ранні, достовірно відомі, відомості про прибуття корінних австралійців на континент Австралія датуються близько 40 000 років тому. Найімовірніше, поселенці прибули із островів Індонезії і Нової Гвінеї[10].
Австралія, можливо, була помічена португальськими мореплавцями у 1701 році, і голландські мореплавці висаджувалися на узбережжі сучасної Західної Австралії кілька разів протягом 17-го століття. Капітан Джеймс Кук оголосив, що східне узбережжя належить Королівству Великої Британії у 1770 році, також згодом закріпилося за Британією і західне узбережжя. Корінного населення в той час було від 315 000 до 750 000[3], які належали до близько 500 племен, що розмовляли різними мовами. Згідно з переписом 2006 року, 407 700 респондентів заявили, що вони є аборигенами, 29 512 заявили, що вони жителі островів протоки Торреса, а ще 17 811 заявили, що вони одночасно і аборигени, і остров'яни протоки Торреса. Після поправки на недооблік станом на кінець червня 2006 р. кількість корінного населення оцінили як 517 200 осіб, що становить близько 2,5 % населення[3].
Офіційна мова[11]: англійська (особливий варіант, відомий як австралійська англійська) — розмовляє 76,8 % населення країни. Інші поширені мови: китайська — 2,8 %, італійська — 1,4 %, арабська — 1,3 %, грецька — 1,2 %, в'єтнамська — 1,1 %, інші мови — 10,4 %, не визначено — 5 % (дані 2011 року).
Значна частка іммігрантів першого і другого покоління говорять двома мовами. Вважають, що до часу перших контактів європейців з австралійськими аборигенами ті розмовляли 200—300 різними мовами. Дотепер з них збереглося лише близько 70, причому приблизно 50 загрожує зникнення. Мови австралійських аборигенів є основними в спілкуванні приблизно для 50 тис. осіб (0,02 %).
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: протестантизм — 30,1 % (англіканство — 17,1 %, Об'єднана церква Австралії — 5,0 %, пресвітеріанство і реформізм — 2,8 %, баптизм — 1,6 %, лютеранство — 1,2 %, п'ятидесятництво — 1,1 %, інший протестантизм — 1,3 %), католицтво — 25,3 % (римо-католицтво — 25,1 %, інші гілки католицтва — 0,2 %), інші течії християнства — 2,9 %, православ'я — 2,8 %, буддизм — 2,5 %, іслам — 2,2 %, індуїзм — 1,3 %, інші — 1,3 %, не сповідують жодної — 22,3 %, не визначились — 9,3 % (станом на 2011 рік)[2].
Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 5,3 % ВВП країни, станом на 2013 рік (56-те місце у світі)[2]. Середня тривалість освіти становить 20 років, для хлопців — до 20 років, для дівчат — до 21 років (станом на 2013 рік).
Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,27 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[2]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах 2010 року — 3,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[2]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9,4 % ВВП країни (37-ме місце у світі)[2].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,37 ‰ (188-ме місце у світі); хлопчиків — 4,67 ‰, дівчаток — 4,04 ‰[2]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 6 випадків на 100 тис. народжень (164-те місце у світі)[2].
Австралія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
2013 року зареєстровано 28,2 тис. хворих на СНІД (74-те місце в світі), це 0,17 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (100-те місце у світі)[2]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (105-те місце у світі)[2].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 29,9 % (44-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 0,2 % (оцінка на 2007 рік)[2]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[2]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)[2]. Споживання прісної води, станом на 2010 рік, дорівнює 22,58 км³ на рік, або 1,152 тонни на одного мешканця на рік: з яких 27 % припадає на побутові, 18 % — на промислові, 55 % — на сільськогосподарські потреби[2].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 50,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 28,2 %; частка осіб похилого віку — 22,7 %, або 4,4 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[2]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. Дані про відсоток населення країни, що перебуває за межею бідності відсутні. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 2 %, верхній дециль — 25,4 % (станом на 1994 рік)[2].
Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[2]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 19,238 млн унікальних інтернет-користувачів (28-ме місце у світі), що становило 84,6 % загальної кількості населення країни[2].
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 12,5 млн осіб (45-те місце у світі)[2]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 3,6 %; промисловість і будівництво — 21,1 %; сфера послуг — 75,3 % (станом на 2009 рік)[2]. Безробіття 2015 року дорівнювало 6,2 % працездатного населення, 2014 року — 6,1 % (70-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 13,3 %, серед юнаків — 14,1 %, серед дівчат — 12,5 % (93-тє місце у світі)[2].
Значне споживання кокаїну й амфетамінів. Острів Тасманія виступає одним з найбільших світових постачальників легальних опіатів. Уряд підтримує суворий контроль над районами вирощування опійного маку і виробництва опіатів[2].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Австралії докладає усіх можливих зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава перебуває у списку першого рівня[12][13].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.) -
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці старше за 64 роки — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[2].
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
| Переписи населення Австралії | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1901 | 3 788 123 | — |
| 1906 | 4 059 083 | 7.2% |
| 1911 | 4 489 545 | 10.6% |
| 1916 | 4 943 173 | 10.1% |
| 1921 | 5 455 136 | 10.4% |
| 1926 | 6 056 360 | 11.0% |
| 1931 | 6 526 485 | 7.8% |
| 1936 | 6 778 372 | 3.9% |
| 1941 | 7 109 898 | 4.9% |
| 1946 | 7 465 157 | 5.0% |
| 1951 | 8 421 775 | 12.8% |
| 1956 | 9 425 563 | 11.9% |
| 1961 | 10 548 267 | 11.9% |
| 1966 | 11 599 498 | 10.0% |
| 1971 | 13 067 265 | 12.7% |
| 1976 | 14 033 083 | 7.4% |
| 1981 | 14 923 260 | 6.3% |
| 1986 | 16 018 350 | 7.3% |
| 1991 | 17 284 036 | 7.9% |
| 1996 | 18 224 767 | 5.4% |
| 2001 | 18 769 249 | 3.0% |
| 2006 | 19 855 288 | 5.8% |
| 2011 | 21 507 717 | 8.3% |
| Джерело: Дані Статистичного бюро Австралії[14]. | ||
- ↑ а б (англ.) Australian Bureau of Statistics. [Архівовано 23 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау Australia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ а б в г Aboriginal and Torres Strait Islander Population. 1301.0 – Year Book Australia, 2008. Australian Bureau of Statistics. 7 лютого 2008 року. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 3 січня 2009 року.
- ↑ (англ.) Aboriginal and Torres Strait Islander population. 1301.0 – Year Book Australia, 2002. Australian Bureau of Statistics. 20 серпня 2007 року. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 21 жовтня 2009 року.
- ↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 23 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 23 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 23 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ (англ.) Migration (PDF). 2006 Census. Australian Bureau of Statistics. 29 березня 2007 року. с. 48. Архів (PDF) оригіналу за 31 травня 2012.
- ↑ International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
- ↑ When did Australia’s earliest inhabitants arrive?. University of Wollongong. 17 вересня 2004. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано 3 січня 2009.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- ↑ (англ.) TABLE 1.2. Population by sex, states and territories, 30 June 1901 onwards. Australian Bureau of Statistics. 23 травня 2014 року. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 24 січня 2016 року.
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Австралия // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Австралия (Австралийский Союз) // Страны и народы. Австралия и Океания. Антарктида / Редкол. П. И. Пучков (отв. ред.) и др. — М. : «Мысль». — 301 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
- (англ.) Australian Bureau of Statistics [Архівовано 23 лютого 2011 у Wayback Machine.] — Австралійське бюро статистики.
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Австралії.
- At a glance: Australia. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Австралії.
- Australia. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Австралії.
- Australia. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Австралії від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Asia and the Pacific : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН в Азії та Тихокеанському регіоні.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
.svg){kind=small} Австралія в темах | ||
|---|---|---|
| Політика |  | |
| Природа | ||
| Історія | ||
| Економіка | ||
| Населення | ||
| Культура | ||
