Вільям Ендрю Мюррей Бойд (письменник): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
419 014 редагувань
м Перекладено дати в примітках з англійської на українську
Рядок 1: Рядок 1:

{{Письменник
{{Письменник
|зображення = William Boyd.jpg
|зображення = William Boyd.jpg
Рядок 12: Рядок 11:
}}
}}


'''Вільям Ендрю Мюррей Бойд''' CBE FRSL (народився 7 березня 1952) - [[Шотландці|шотландський]] <ref name="SRB">{{Cite news|url=https://www.scottishreviewofbooks.org/2009/10/the-srb-interview-william-boyd/|title=The SRB Interview: William Boyd|date=28 жовтня 2009|work=[[Scottish Review of Books]]|accessdate=6 квітня 2018}}</ref> <ref name="Clements">{{Cite news|url=https://www.telegraph.co.uk/culture/books/3655020/A-writers-life-William-Boyd.html|title=A writer's life: William Boyd|last=Clements|first=Toby|date=3 вересня 2006|work=[[The Sunday Telegraph]]|accessdate=13 березня 2018}}</ref> прозаїк - романіст, автор [[Оповідання|оповідань]] і [[сценарист]].
'''Вільям Ендрю Мюррей Бойд''' CBE FRSL ({{ДН|7|3|1952}})&nbsp;— [[Шотландці|шотландський]]<ref name="SRB">{{Cite news|url=https://www.scottishreviewofbooks.org/2009/10/the-srb-interview-william-boyd/|title=The SRB Interview: William Boyd|date=28 жовтня 2009|work=[[Scottish Review of Books]]|accessdate=6 квітня 2018}}</ref><ref name="Clements">{{Cite news|url=https://www.telegraph.co.uk/culture/books/3655020/A-writers-life-William-Boyd.html|title=A writer's life: William Boyd|last=Clements|first=Toby|date=3 вересня 2006|work=[[The Sunday Telegraph]]|accessdate=13 березня 2018}}</ref> прозаїк-романіст, автор [[Оповідання|оповідань]] і [[сценарист]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Вільям Бойд народився в [[Аккра|Аккрі]], [[Золотий Берег (британська колонія)|Голд-Кост]] (сучасна [[Гана]]) <ref name="William Boyd Biography">{{Cite news|title=William Boyd&nbsp;– Biography|url=http://www.williamboyd.co.uk/biography|work=williamboyd.co.uk|accessdate=4 березня 2012}}</ref> в родині шотландських батьків, обидва з [[Файф|Файфу]], має двох молодших сестер. Батько Олександр, лікар, який спеціалізувався на [[Тропічна медицина|тропічній медицині]], мати Бойда була вчителькою, переїхали до Голд-Кост у 1950 році, щоб керувати медичною клінікою в Університетському коледжі Голд-Кост, Легон (нині [[Університет Гани]] ). На початку 1960-х сім'я переїхала до західної [[Нігерія|Нігерії]], де батько Бойда обіймав аналогічну посаду в [[Ібаданський університет|Ібаданському університеті]] . <ref name="Norman">{{Cite news|url=https://www.independent.co.uk/news/people/profiles/william-boyd-a-good-man-in-chelsea-432018.html|title=William Boyd: A good man in Chelsea|last=Norman|first=Neil|date=14 січня 2007|work=[[The Independent]]|accessdate=10 березня 2018}}</ref> Бойд провів своє дитинство в Гані та Нігерії <ref name="William Boyd Biography" /> і у віці дев'яти років пішов до підготовчої школи, потім до школи [[Школа Ґордонстоун|Гордонстоуна]] в Шотландії <ref name="Brown">{{Cite news |url=https://www.telegraph.co.uk/culture/9051600/The-master-storyteller-William-Boyd-interview.ht |title=The master storyteller: William Boyd interview |author=Brown, Mick |date=4 лютого 2012 |work=[[The Daily Telegraph]] |access-date=11 березня 2018|author-link=Mick Brown (journalist) }}{{dead link|date=July 2021|bot=medic}}{{cbignore|bot=medic}}</ref>, потім до [[Університет Ніцци|університету Ніцци]] у Франції. [[Університет Глазго]], де він отримав ступінь магістра (з відзнакою) з англійської мови та філософії. Також закінчив [[Коледж Ісуса (Оксфорд)|коледж Ісуса в Оксфорді]] . Його батько помер від рідкісної хвороби, коли Вільяму було 26 років.
Вільям Бойд народився в [[Аккра|Аккрі]], [[Золотий Берег (британська колонія)|Голд-Кост]] (сучасна [[Гана]])<ref name="William Boyd Biography">{{Cite news|title=William Boyd&nbsp;– Biography|url=http://www.williamboyd.co.uk/biography|work=williamboyd.co.uk|accessdate=4 березня 2012}}</ref> в родині шотландських батьків, обидва з [[Файф|Файфу]], має двох молодших сестер. Батько Олександр, лікар, який спеціалізувався на [[Тропічна медицина|тропічній медицині]], мати Бойда була вчителькою, переїхали до Голд-Кост у 1950 році, щоб керувати медичною клінікою в Університетському коледжі Голд-Кост, Легон (нині [[Університет Гани]]). На початку 1960-х сім'я переїхала до західної [[Нігерія|Нігерії]], де батько Бойда обіймав аналогічну посаду в [[Ібаданський університет|Ібаданському університеті]].<ref name="Norman">{{Cite news|url=https://www.independent.co.uk/news/people/profiles/william-boyd-a-good-man-in-chelsea-432018.html|title=William Boyd: A good man in Chelsea|last=Norman|first=Neil|date=14 січня 2007|work=[[The Independent]]|accessdate=10 березня 2018}}</ref> Бойд провів своє дитинство в Гані та Нігерії<ref name="William Boyd Biography" /> і у дев'ятирічному віці пішов до підготовчої школи, потім до школи [[Школа Ґордонстоун|Гордонстоуна]] в Шотландії<ref name="Brown">{{Cite news |url=https://www.telegraph.co.uk/culture/9051600/The-master-storyteller-William-Boyd-interview.ht |title=The master storyteller: William Boyd interview |author=Brown, Mick |date=4 лютого 2012 |work=[[The Daily Telegraph]] |access-date=11 березня 2018|author-link=Mick Brown (journalist) }}{{dead link|date=July 2021|bot=medic}}{{cbignore|bot=medic}}</ref>, потім до [[Університет Ніцци|Університету Ніцци]] у Франції. [[Університет Глазго]], де він отримав ступінь магістра (з відзнакою) з англійської мови та філософії. Також закінчив [[Коледж Ісуса (Оксфорд)|Коледж Ісуса в Оксфорді]]. Його батько помер від рідкісної хвороби, коли Вільяму було 26 років.


Між 1980 і 1983 роками Бойд був викладачем англійської мови в [[Коледж святої Хільди|коледжі Святої Хільди в Оксфорді]], і саме тоді він там був опублікований свій перший роман ''[[Хороша людина в Африці (роман)|«Хороша людина в Африці»]]'' (1981). Також був телевізійним критиком для ''[[Новий державник|New Statesman]]'' між 1981 і 1983 роками <ref name="Norman"/> .
Між 1980 і 1983 роками Бойд був викладачем англійської мови в [[Коледж Святої Гільди|коледжі Святої Гільди]] в Оксфорді, і саме тоді він там був опублікований свій перший роман ''[[Хороша людина в Африці (роман)|«Хороша людина в Африці»]]'' (1981). Також був телевізійним критиком для ''[[Новий державник|New Statesman]]'' між 1981 і 1983 роками <ref name="Norman"/>.


У 2005 році Вільям Бойд був призначений командором [[Орден Британської імперії|Ордена Британської імперії]] за заслуги в літературі . Він є [[Королівське літературне товариство|членом Королівського літературного товариства]] та [[Орден Мистецтв та літератури|офіцером Ордену мистецтв і літератури]]. Він отримав [[Honoris causa|почесний ступінь доктора літератури]] в університетах [[Університет Сент-Ендрюса|Сент-Ендрюс]], [[Стерлінзький університет|Стерлінг]], Глазго та [[Університет Данді|Данді]] <ref name="William Boyd Biography"/>, а також є почесним співробітником Ісусового коледжу в Оксфорді. <ref>[http://www.armand-dangour.com/wp-content/uploads/2011/11/The-Record-2011.pdf "Emeritus Fellows"], ''The Jesus College Record 2011'', p. 21, [[Jesus College, Oxford]]. Retrieved 11 March 2018.</ref> Також, Вільям є членом [[Мистецький клуб Челсі|Chelsea Arts Club]] . <ref name="chelseasecretaryresigns">{{Cite news|title=Chelsea Arts Club secretary signs off with 'lunatic' plea|url=https://www.standard.co.uk/news/londoners-diary/chelsea-arts-club-secretary-signs-off-with-lunatic-plea-8455702.html|accessdate=15 лютого 2017|work=[[Evening Standard]]|location=London|date=17 січня 2013}}</ref>
У 2005 році Вільям Бойд був призначений командором [[Орден Британської імперії|Ордена Британської імперії]] за заслуги в літературі. Він є [[Королівське літературне товариство|членом Королівського літературного товариства]] та [[Орден Мистецтв та літератури|офіцером Ордену мистецтв і літератури]]. Він отримав [[Honoris causa|почесний ступінь доктора літератури]] в університетах [[Університет Сент-Ендрюса|Сент-Ендрюс]], [[Стерлінзький університет|Стерлінг]], Глазго та [[Університет Данді|Данді]]<ref name="William Boyd Biography"/>, а також є почесним співробітником Ісусового коледжу в Оксфорді.<ref>[http://www.armand-dangour.com/wp-content/uploads/2011/11/The-Record-2011.pdf "Emeritus Fellows"], ''The Jesus College Record 2011'', p. 21, [[Jesus College, Oxford]]. Retrieved 11 March 2018.</ref> Також, Вільям є членом [[Мистецький клуб Челсі|Chelsea Arts Club]].<ref name="chelseasecretaryresigns">{{Cite news|title=Chelsea Arts Club secretary signs off with 'lunatic' plea|url=https://www.standard.co.uk/news/londoners-diary/chelsea-arts-club-secretary-signs-off-with-lunatic-plea-8455702.html|accessdate=15 лютого 2017|work=[[Evening Standard]]|location=London|date=17 січня 2013}}</ref>


Вільям познайомився зі своєю дружиною Сьюзан, коли вони обоє навчалися в Університеті Глазго. Дружина працювала редактором, потім сценаристом. Володіє будинком у [[Челсі (Лондон)|Челсі, Лондон,]] а також ферму та виноградник (під власною [[Апелясьйон|назвою]] ''Château Pecachard'' ) у [[Бержерак (Дордонь)|Бержеракі]] в [[Дордонь|Дордоні]] на південному заході Франції. <ref name="Norman"/>
Вільям познайомився зі своєю дружиною Сьюзан, коли вони обоє навчалися в Університеті Глазго. Дружина працювала редактором, потім сценаристом. Володіє будинком у [[Челсі (Лондон)|Челсі, Лондон,]] а також фермою та виноградником (під власною [[Апелясьйон|назвою]] ''Château Pecachard'') у [[Бержерак (Дордонь)|Бержеракі]] в [[Дордонь|Дордоні]] на південному заході Франції.<ref name="Norman"/>


У серпні 2014 року Вільям Бойд був одним із 200 громадських діячів, які підписали лист до ''[[Ґардіан (газета)|The Guardian]]'', виступаючи проти [[Шотландська незалежність|незалежності Шотландії]] напередодні вересневого [[Референдум про незалежність Шотландії 2014|референдуму з цього питання]]. <ref>{{Cite news|url=https://www.theguardian.com/politics/2014/aug/07/celebrities-open-letter-scotland-independence-full-text|title=Celebrities' open letter to Scotland&nbsp;– full text and list of signatories|work=[[The Guardian]]|date=7 серпня 2014|accessdate=26 серпня 2014}}</ref>
У серпні 2014 року Вільям Бойд був одним із 200 громадських діячів, які підписали лист до ''[[Ґардіан (газета)|The Guardian]]'', виступаючи проти [[Шотландська незалежність|незалежності Шотландії]] напередодні вересневого [[Референдум про незалежність Шотландії 2014|референдуму з цього питання]].<ref>{{Cite news|url=https://www.theguardian.com/politics/2014/aug/07/celebrities-open-letter-scotland-independence-full-text|title=Celebrities' open letter to Scotland&nbsp;– full text and list of signatories|work=[[The Guardian]]|date=7 серпня 2014|accessdate=26 серпня 2014}}</ref>


== Праці ==
== Праці ==


=== Романи ===
=== Романи ===
У 1983 році Вільям Бойд був обраний одним із 20 «Найкращих молодих британських романістів» у рекламній акції, проведеній журналом ''[[Гранта (журнал)|Granta]]'' та Радою книжкового маркетингу. Серед романів Бойда: ''[[Хороша людина в Африці (роман)|«Хороша людина в Африці]]'' », дослідження британського дипломата, схильного до катастроф, який працює в Західній Африці, за яке він отримав премію Whitbread Book і премію [[Премія Сомерсета Моема|Сомерсета Моема]] в 1981 році; ''[[Війна морозива|«Війна морозива]]'' » на тлі кампаній [[Перша світова війна|Першої світової війни]] в колоніальній Східній Африці, яка отримала премію Джона Ллевеліна Ріса та потрапила до короткого списку [[Букерівська премія|Букерівської премії за художню літературу]] в 1982 році; ''Пляж Браззавіль'', опублікований у 1991 році розповідає про вченого, який досліджує поведінку [[Шимпанзе звичайний|шимпанзе]] в Африці; і [[Будь-яке людське серце]], написаний у формі щоденники вигаданого чоловіка, британського письменника 20-го століття, який отримав Prix Jean Monnet de Littérature Européenne і був включений до довгого списку [[Букерівська премія|Букерівської премії]] в 2002 році. Розповідь «''[[Невгамовний (роман)|Неспокійна]]''» про молоду жінку, яка дізнається, що її мати була завербована в шпигуни під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], була опублікована в 2006 році та отримала нагороду «Роман року» на конкурсі Costa Book Awards 2006. Роман «''[[В очікуванні сходу сонця|В очікуванні світанку]]''» була опублауована в 2012 році, потім «''[[Соло (роман Бойда)|Соло]]''» у 2013 році, в 2015 році була видана «''[[Солодка ласка]]''» - четвертий роман, який Бойд написав від імені жінки. Його шістнадцятий роман ''[[Тріо (роман)|«Тріо]]''» опублікований в 2020 році.
У 1983 році Вільям Бойд був обраний одним із 20 «Найкращих молодих британських романістів» у рекламній акції, проведеній журналом ''[[Гранта (журнал)|Granta]]'' та Радою книжкового маркетингу. Серед романів Бойда: ''[[Хороша людина в Африці (роман)|«Хороша людина в Африці]]''», дослідження британського дипломата, схильного до катастроф, який працює в Західній Африці, за яке він отримав премію Whitbread Book і премію [[Премія Сомерсета Моема|Сомерсета Моема]] в 1981 році; ''[[Війна морозива|«Війна морозива]]''» на тлі кампаній [[Перша світова війна|Першої світової війни]] в колоніальній Східній Африці, яка отримала премію Джона Ллевеліна Ріса та потрапила до короткого списку [[Букерівська премія|Букерівської премії за художню літературу]] в 1982 році; ''Пляж Браззавіль'', опублікований у 1991 році розповідає про вченого, який досліджує поведінку [[Шимпанзе звичайний|шимпанзе]] в Африці; і [[Будь-яке людське серце]], написаний у формі щоденники вигаданого чоловіка, британського письменника XX століття, який отримав Prix Jean Monnet de Littérature Européenne і був включений до довгого списку [[Букерівська премія|Букерівської премії]] в 2002 році. Розповідь «''[[Невгамовний (роман)|Неспокійна]]''» про молоду жінку, яка дізнається, що її мати була завербована в шпигуни під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], була опублікована в 2006 році та отримала нагороду «Роман року» на конкурсі Costa Book Awards 2006. Роман «''[[В очікуванні сходу сонця|В очікуванні світанку]]''» була опублауована в 2012 році, потім «''[[Соло (роман Бойда)|Соло]]''» у 2013 році, в 2015 році була видана «''[[Солодка ласка]]''»&nbsp;— четвертий роман, який Бойд написав від імені жінки. Його шістнадцятий роман ''[[Тріо (роман)|«Тріо]]''» опублікований в 2020 році.


==== ''Соло'', роман про Джеймса Бонда ====
==== ''Соло'', роман про Джеймса Бонда ====
У квітні 2012 року [[Ян Флемінг|спадок Яна Флемінга]] оголосив, що Бойд напише наступний [[Серія книг про Джеймса Бонда|роман]] про [[Джеймс Бонд|Джеймса Бонда]]. <ref>{{Cite news|title=William Boyd to write new James Bond book|url=http://www.itv.com/news/2012-04-12/william-boyd-to-write-new-james-bond-book/|work=[[ITV News]]|date=12 квітня 2012|accessdate=9 березня 2018}}</ref> Дія книги «''[[Соло (роман 2013)|Соло]]''» розгортається в 1969 році; її опублікував [[Jonathan Cape|Джонатан Кейп]] у Великобританії у вересні 2013 року. Бойд використовував творця Бонда [[Ян Флемінг|Яна Флемінга]] як персонаж у своєму романі «''[[Будь-яке людське серце|Будь-яке людське серце»]]''. Флемінг вербує головного героя книги, Логана Маунтстюарта, до британської військово-морської розвідки під час Другої світової війни. <ref>{{Cite web|url=http://www.radiotimes.com/news/2012-12-27/james-bond-author-william-boyd-on-restless-and-the-spy-who-thrilled-him|last=Lang|first=Kirsty|authorlink1=Kirsty Lang|title=James Bond author William Boyd on Restless, and the spy who thrilled him|website=[[Radio Times]]|date=27 грудня 2012|accessdate=10 березня 2018}}</ref>
У квітні 2012 року [[Ян Флемінг|спадок Яна Флемінга]] оголосив, що Бойд напише наступний [[Серія книг про Джеймса Бонда|роман]] про [[Джеймс Бонд|Джеймса Бонда]].<ref>{{Cite news|title=William Boyd to write new James Bond book|url=http://www.itv.com/news/2012-04-12/william-boyd-to-write-new-james-bond-book/|work=[[ITV News]]|date=12 квітня 2012|accessdate=9 березня 2018}}</ref> Дія книги «''[[Соло (роман 2013)|Соло]]''» розгортається в 1969 році; її опублікував [[Jonathan Cape|Джонатан Кейп]] у Великобританії у вересні 2013 року. Бойд використовував творця Бонда [[Ян Флемінг|Яна Флемінга]] як персонаж у своєму романі «''[[Будь-яке людське серце|Будь-яке людське серце»]]''. Флемінг вербує головного героя книги, Логана Маунтстюарта, до британської військово-морської розвідки під час Другої світової війни.<ref>{{Cite web|url=http://www.radiotimes.com/news/2012-12-27/james-bond-author-william-boyd-on-restless-and-the-spy-who-thrilled-him|last=Lang|first=Kirsty|authorlink1=Kirsty Lang|title=James Bond author William Boyd on Restless, and the spy who thrilled him|website=[[Radio Times]]|date=27 грудня 2012|accessdate=10 березня 2018}}</ref>


=== Розповіді (коротка проза) ===
=== Розповіді (коротка проза) ===
Було опубліковано кілька збірок оповідань Вільяма Бойда, а саме ''[[На вокзалі Янкі|«На вокзалі Янкі]]''» (1981), ''[[Доля Наталі «Ікс»|«Доля Наталі «Ікс»]]'' (1995), «''[[Захоплення (оповідання)|Зачарування]]''» (2004) і ''[[Сни Бетані Мелмот|«Сни Бетані Мелмот»]]'' (2017). У передмові до ''[[Коханець мрії (оповідання)|«Коханця мрії»]]'' (2008) Бойд каже, що, на його думку, форма оповідання була ключовою для його становлення як письменника. <ref name="Thorpe">{{Cite news|url=https://www.theguardian.com/books/2008/mar/02/features.review1|title=Too good to be true|last=Thorpe|first=Vanessa|date=2 березня 2008|work=[[The Observer]]|accessdate=11 березня 2018}}</ref>
Було опубліковано кілька збірок оповідань Вільяма Бойда, а саме ''[[На вокзалі Янкі|«На вокзалі Янкі]]''» (1981), ''[[Доля Наталі «Ікс»|«Доля Наталі «Ікс»]]'' (1995), «''[[Захоплення (оповідання)|Зачарування]]''» (2004) і ''[[Сни Бетані Мелмот|«Сни Бетані Мелмот»]]'' (2017). У передмові до ''[[Коханець мрії (оповідання)|«Коханця мрії»]]'' (2008) Бойд каже, що, на його думку, форма оповідання була ключовою для його становлення як письменника.<ref name="Thorpe">{{Cite news|url=https://www.theguardian.com/books/2008/mar/02/features.review1|title=Too good to be true|last=Thorpe|first=Vanessa|date=2 березня 2008|work=[[The Observer]]|accessdate=11 березня 2018}}</ref>


=== Нон-фікшн ===
=== Нон-фікшн ===
''[["]][[Протобіографія|Протобіографія"]]'', автобіографічний твір Бойда, який згадує своє раннє дитинство, спочатку був опублікований у 1998 році Bridgewater Press обмеженим тиражем. Видання [[Penguin Books]]<ref name="Curtis Brown">{{Cite web|url=https://www.curtisbrown.co.uk/client/william-boyd/work/protobiography|title=Protobiography|publisher=[[Curtis Brown]]|location=London|date=2005|accessdate=15 березня 2018}}</ref> 2005 року в м'якій палітурці. В 2005 році було видано збірку публіцистичних та інших нон-фікшн Бойда під назвою ''[[Бамбук (книга)|Bamboo]]'' .
«''[[Протобіографія|Протобіографія]]''», автобіографічний твір Бойда, який згадує своє раннє дитинство, спочатку був опублікований у 1998 році Bridgewater Press обмеженим тиражем. Видання [[Penguin Books]]<ref name="Curtis Brown">{{Cite web|url=https://www.curtisbrown.co.uk/client/william-boyd/work/protobiography|title=Protobiography|publisher=[[Curtis Brown]]|location=London|date=2005|accessdate=15 березня 2018}}</ref> 2005 року в м'якій палітурці. В 2005 році було видано збірку публіцистичних та інших нон-фікшн Бойда під назвою ''[[Бамбук (книга)|Bamboo]]''.


== Бібліографія ==
== Бібліографія ==
Рядок 113: Рядок 112:


== Список літератури (посилання) ==
== Список літератури (посилання) ==
<references group="" responsive="1"></references>
<references responsive="1"></references>


== Джерела ==
== Джерела ==
Рядок 134: Рядок 133:
* Works by or about William Boyd in libraries (WorldCat catalog)
* Works by or about William Boyd in libraries (WorldCat catalog)
* Archival material at [https://library.leeds.ac.uk/special-collections-explore/8427 Leeds University Library]
* Archival material at [https://library.leeds.ac.uk/special-collections-explore/8427 Leeds University Library]
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Бойд Вільям Ендрю Мюррей}}
[[Категорія:Шотландські драматурги]]
[[Категорія:Шотландські драматурги]]
[[Категорія:Письменники-постмодерністи]]
[[Категорія:Письменники-постмодерністи]]

Версія за 16:57, 17 липня 2024

Вільям Ендрю Мюррей Бойд
англ. William Boyd
Народився7 березня 1952 (72 роки)(19520307)
Аккра, Гана[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/120880733/_Record_#120880733]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1]
Країна Велика БританіяLIBRIS_—_[[:Королівська_бібліотека_Швеції|Королівська_бібліотека_Швеції]],_2018.[[d:Track:Q953058]][[d:Track:Q1798125]]-2">[2]
Діяльністьсценарист, кінорежисер, прозаїк-романіст, письменник, режисер
Alma materКоледж Ісуса, Університет Глазго, Університет Ніцци, Школа Ґордонстоун і University of Côte d'Azurd
ЗакладУніверситет Оксфорда
Мова творіванглійська
Роки активності1981 — тепер. час
Magnum opusХороша людина в Африці (роман)
ЧленствоКоролівське літературне товариство
НагородиGrand prix des lectrices de Elle
Сайт: williamboyd.co.uk
CMNS: Вільям Ендрю Мюррей Бойд у Вікісховищі

Вільям Ендрю Мюррей Бойд CBE FRSL (7 березня 1952(19520307)) — шотландський[3][4] прозаїк-романіст, автор оповідань і сценарист.

Біографія

Вільям Бойд народився в Аккрі, Голд-Кост (сучасна Гана)[5] в родині шотландських батьків, обидва з Файфу, має двох молодших сестер. Батько Олександр, лікар, який спеціалізувався на тропічній медицині, мати Бойда була вчителькою, переїхали до Голд-Кост у 1950 році, щоб керувати медичною клінікою в Університетському коледжі Голд-Кост, Легон (нині Університет Гани). На початку 1960-х сім'я переїхала до західної Нігерії, де батько Бойда обіймав аналогічну посаду в Ібаданському університеті.[6] Бойд провів своє дитинство в Гані та Нігерії[5] і у дев'ятирічному віці пішов до підготовчої школи, потім до школи Гордонстоуна в Шотландії[7], потім до Університету Ніцци у Франції. Університет Глазго, де він отримав ступінь магістра (з відзнакою) з англійської мови та філософії. Також закінчив Коледж Ісуса в Оксфорді. Його батько помер від рідкісної хвороби, коли Вільяму було 26 років.

Між 1980 і 1983 роками Бойд був викладачем англійської мови в коледжі Святої Гільди в Оксфорді, і саме тоді він там був опублікований свій перший роман «Хороша людина в Африці» (1981). Також був телевізійним критиком для New Statesman між 1981 і 1983 роками [6].

У 2005 році Вільям Бойд був призначений командором Ордена Британської імперії за заслуги в літературі. Він є членом Королівського літературного товариства та офіцером Ордену мистецтв і літератури. Він отримав почесний ступінь доктора літератури в університетах Сент-Ендрюс, Стерлінг, Глазго та Данді[5], а також є почесним співробітником Ісусового коледжу в Оксфорді.[8] Також, Вільям є членом Chelsea Arts Club.[9]

Вільям познайомився зі своєю дружиною Сьюзан, коли вони обоє навчалися в Університеті Глазго. Дружина працювала редактором, потім сценаристом. Володіє будинком у Челсі, Лондон, а також фермою та виноградником (під власною назвою Château Pecachard) у Бержеракі в Дордоні на південному заході Франції.[6]

У серпні 2014 року Вільям Бойд був одним із 200 громадських діячів, які підписали лист до The Guardian, виступаючи проти незалежності Шотландії напередодні вересневого референдуму з цього питання.[10]

Праці

Романи

У 1983 році Вільям Бойд був обраний одним із 20 «Найкращих молодих британських романістів» у рекламній акції, проведеній журналом Granta та Радою книжкового маркетингу. Серед романів Бойда: «Хороша людина в Африці», дослідження британського дипломата, схильного до катастроф, який працює в Західній Африці, за яке він отримав премію Whitbread Book і премію Сомерсета Моема в 1981 році; «Війна морозива» на тлі кампаній Першої світової війни в колоніальній Східній Африці, яка отримала премію Джона Ллевеліна Ріса та потрапила до короткого списку Букерівської премії за художню літературу в 1982 році; Пляж Браззавіль, опублікований у 1991 році розповідає про вченого, який досліджує поведінку шимпанзе в Африці; і Будь-яке людське серце, написаний у формі щоденники вигаданого чоловіка, британського письменника XX століття, який отримав Prix Jean Monnet de Littérature Européenne і був включений до довгого списку Букерівської премії в 2002 році. Розповідь «Неспокійна» про молоду жінку, яка дізнається, що її мати була завербована в шпигуни під час Другої світової війни, була опублікована в 2006 році та отримала нагороду «Роман року» на конкурсі Costa Book Awards 2006. Роман «В очікуванні світанку» була опублауована в 2012 році, потім «Соло» у 2013 році, в 2015 році була видана «Солодка ласка» — четвертий роман, який Бойд написав від імені жінки. Його шістнадцятий роман «Тріо» опублікований в 2020 році.

Соло, роман про Джеймса Бонда

У квітні 2012 року спадок Яна Флемінга оголосив, що Бойд напише наступний роман про Джеймса Бонда.[11] Дія книги «Соло» розгортається в 1969 році; її опублікував Джонатан Кейп у Великобританії у вересні 2013 року. Бойд використовував творця Бонда Яна Флемінга як персонаж у своєму романі «Будь-яке людське серце». Флемінг вербує головного героя книги, Логана Маунтстюарта, до британської військово-морської розвідки під час Другої світової війни.[12]

Розповіді (коротка проза)

Було опубліковано кілька збірок оповідань Вільяма Бойда, а саме «На вокзалі Янкі» (1981), «Доля Наталі «Ікс» (1995), «Зачарування» (2004) і «Сни Бетані Мелмот» (2017). У передмові до «Коханця мрії» (2008) Бойд каже, що, на його думку, форма оповідання була ключовою для його становлення як письменника.[13]

Нон-фікшн

«Протобіографія», автобіографічний твір Бойда, який згадує своє раннє дитинство, спочатку був опублікований у 1998 році Bridgewater Press обмеженим тиражем. Видання Penguin Books[14] 2005 року в м'якій палітурці. В 2005 році було видано збірку публіцистичних та інших нон-фікшн Бойда під назвою Bamboo.

Бібліографія

Рецензії на книги

рік Оглядова стаття Переглянуті роботи
2020 рік

Список літератури (посилання)

  1. [[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/120880733/_Record_#120880733]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]
_1-0">↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120880733 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  • LIBRIS_—_[[:Королівська_бібліотека_Швеції|Королівська_бібліотека_Швеції]],_2018.[[d:Track:Q953058]][[d:Track:Q1798125]]
    • _2-0">↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2018.
    d:Track:Q953058d:Track:Q1798125
  • ↑ The SRB Interview: William Boyd. Scottish Review of Books. 28 жовтня 2009. Процитовано 6 квітня 2018.
  • ↑ Clements, Toby (3 вересня 2006). A writer's life: William Boyd. The Sunday Telegraph. Процитовано 13 березня 2018.
  • ↑ а б в William Boyd – Biography. williamboyd.co.uk. Процитовано 4 березня 2012.
  • ↑ а б в Norman, Neil (14 січня 2007). William Boyd: A good man in Chelsea. The Independent. Процитовано 10 березня 2018.
  • ↑ Brown, Mick (4 лютого 2012). The master storyteller: William Boyd interview. The Daily Telegraph. Процитовано 11 березня 2018.[недоступне посилання з 01.07.2021]
  • ↑ "Emeritus Fellows", The Jesus College Record 2011, p. 21, Jesus College, Oxford. Retrieved 11 March 2018.
  • ↑ Chelsea Arts Club secretary signs off with 'lunatic' plea. Evening Standard. London. 17 січня 2013. Процитовано 15 лютого 2017.
  • ↑ Celebrities' open letter to Scotland – full text and list of signatories. The Guardian. 7 серпня 2014. Процитовано 26 серпня 2014.
  • ↑ William Boyd to write new James Bond book. ITV News. 12 квітня 2012. Процитовано 9 березня 2018.
  • ↑ Lang, Kirsty (27 грудня 2012). James Bond author William Boyd on Restless, and the spy who thrilled him. Radio Times. Процитовано 10 березня 2018.
  • ↑ Thorpe, Vanessa (2 березня 2008). Too good to be true. The Observer. Процитовано 11 березня 2018.
  • ↑ Protobiography. London: Curtis Brown. 2005. Процитовано 15 березня 2018.
  • ↑ Boyd, 2008, с. 4—5.
  • ↑ Tayler, Christopher (12 вересня 2009). A life in writing: William Boyd. The Guardian. Процитовано 12 березня 2018.
  • ↑ Boyd, 2008, с. 5.
  • ↑ Frejdh, Anders (7 січня 2013). UK Release of William Boyd's 007 Novel: Solo. From Sweden With Love. Процитовано 10 квітня 2020.

    • Джерела

    Додаткові посилання

    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільям_Ендрю_Мюррей_Бойд_(письменник)&oldid=43077835