U-718
U-718 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх | |
Спуск на воду | 26 березня 1943 року | |
Виведений зі складу флоту | 18 листопада 1943 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Екіпаж | 44 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 9,6 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м | |
Водотоннажність надводна | 769 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін |
U-718 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 10 квітня 1941 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «H C Stulcken Sohn» у місті Гамбург 18 травня 1942 року під заводським номером 784, спущений на воду 26 березня 1943 року, 25 червня 1943 року увійшов до складу 5-ї флотилії. Єдиним командиром човна був оберлейтенант-цур-зее Гельмут Відувільт.
Човен не зробив жодного бойового походу.
Затонув 18 листопада 1943 року в Балтійському морі північно-східніше Борнгольму (55°21′ пн. ш. 15°24′ сх. д. / 55.350° пн. ш. 15.400° сх. д.) після зіткнення з U-476. 43 члени екіпажу загинули, 7 врятовані[2].
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |