Вех широколистий
Вех широколистий[1][2] (Sium latifolium) — вид рослин родини окружкові.
| Вех широколистий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Рід: | Вех (Sium) |
| Вид: | S. latifolium
|
| Біноміальна назва | |
| Sium latifolium G. Arnaud ex Ciferri
| |
| Синоніми | |
|
Acremoniula G. Arnaud, Bulletin de la Société Mycologique de France 69: 268 (1954) | |
Назва
ред.Наукова назва походить від кельтського слова siw — вода.
Будова
ред.Це багаторічна трав'яна рослина 50–120 см заввишки з порожнистим, рифленим стеблом. Листя довжиною до 30 сантиметрів. Квіти зібрані у суцвіття парасольку білих квітів. Зубці чашечки подовжені. Плід 3.5 мм довжиною.
Поширення та середовище існування
ред.Поширений у помірній Євразії від Іспанії та Ірландії до західного Сибіру[3]
В Україні вид зростає на болотах, біля берегів водойм, нерідко у воді — на більшій частині території крім Криму та Карпат; в Закарпатті рідко. Ефіроолійна та отруйна рослина[2].
Практичне використання
ред.Листки веха вважають отруйними. З однієї рослини одержують 10-15 м'ясистих корінців завдовжки до 20 см, які у Західній Європі вважають вишуканим овочем нарівні зі спаржею. На Кавказі молоді листки веха разом з олією, оцтом, січеними крутими яйцями та в суміші з листям щавлю й зеленої цибулі вживають для приготування чудових свіжих салатів. А вимиті корені відварюють у солоній воді й готують як цвітну капусту або спаржу.[4]
Суцвіття веха мають ефірну олію, яку використовують у парфумерії.
Галерея
ред.-
Листя -
Стовбур -
Доросла рослина -
Суцвіття
Примітки
ред.- ↑ Sium latifolium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 233. (рос.)(укр.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 06.02.2019. (англ.)
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.44