Кісткові риби
| Кісткові риби Час існування: пізній силур–наш час, 425 - 0 млн років тому[1] | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Скаларія (Pterophyllum)
| ||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Класи
| ||||||||||
|
Ця група не складає клади, та еквівалентна Euteleostomi із вилученими чотириногими
| ||||||||||
Посилання
| ||||||||||
|
Кісткові риби (Osteichthyes) — за застарілою (традиційною) класифікацією клас риб, що поділявся на підкласи (зараз — класи) лопатеперих (Sarcopterygii) і променеперих (Actinopterygii) риб. За сучасною класифікацією представники цієї групи разом із чотириногими складають кладу Euteleostomi.
Група охоплює близько 18 тис. видів (95 % від загальної кількості видів риб). У хребті переважає кісткова тканина, тільки у найпримітивніших видів — хрящовий скелет на вапняковій основі. Представники мають парні кінцівки (плавники). Рот цих риб утворено хапаючими щелепами із зубами, зябра розташовані на зябрових дугах з внутрішньою скелетною опорою, ніздрі парні.
Спосіб життя та зовнішня будова
ред.Типовий представник кісткових риб — звичайний окунь. Цей хижак пристосований до водного середовища існування. Завдяки обтічній формі збільшується швидкість руху. Шиї немає, тому голова плавно переходить у тулуб, а тулуб — у хвіст. Шкіра вкрита лускою — напівпрозорими кістковими пластинками із зубчастими краями. Одним кінцем вони занурені в шкіру, а другим — налягають на сусідню луску (подібно до черепиці). На лусці за допомогою лупи можна побачити концентричні кільця. Скільки кілець, стільки років і рибі.
Травна система
ред.З ротової порожнини їжа переходить у глотку, з неї — в стравохід, а потім — в об'ємистий шлунок або відразу в кишечник (карась). У шлунку відбувається часткове перетравлювання їжі під впливом шлункового соку. Остаточне переварювання їжі відбувається в тонкому кишечнику. У початковий відділ тонкого кишечника впадає протока жовчного міхура, печінки і протоки підшлункової залози. У тонкому кишечнику поживні речовини всмоктуються в кров, а неперетравлені залишки надходять в задню кишку і видаляються через анальний отвір.
Дихальна система
ред.Дихання за допомогою зябер. З ротової порожнини вода проходить через зяброві щілини, омиває зябра і з-під зябрових кришок виходить назовні. Зябра складаються з зябрових дуг, які в свою чергу складаються з зябрових пелюсток і зябрових тичинок. У деяких видів істотне значення має шкірне дихання, або є пристосування до дихання повітрям[джерело?].
Плавальний міхур
ред.Він допомагає їм триматися у воді. Це тонкостінний виріст стравоходу, який зберігає зв'язок із кишечником.
Кровоносна система
ред.Кровоносна система риб замкнута, серце складається з двох камер: передсердя і шлуночка. Від шлуночка до зябер відходить велика кровоносна судина — аорта, що розгалужується на дрібніші — артерії. В зябрах артерії утворюють густу мережу дрібних судин — капілярів. Після збагачення крові киснем (збагачена киснем кров називається артеріальною) судини знову збираються в артерію, яка галузиться на дрібніші артерії і капіляри. В органах тіла через стінки капілярів кисень і поживні речовини надходять в тканини, а з тканин до крові надходить вуглекислий газ та інші продукти життєдіяльності.
Видільна система
ред.Непотрібні для організму речовини виділяються з крові, коли вони проходять через органи виділення — нирки. Від нирок відходять два сечоводи, по яких сеча стікає в сечовий міхур, і виділяється назовні через отвір позаду анального.
М'язова система
ред.М'язи краще розвинені на спинному боці у хвостовому відділі. Вони мають сегментарну будову, тобто утворюють послідовний ряд подібних частин. Крім того є особливі м'язи, які рухають щелепи.
Органи розмноження
ред.Запліднення у кісткових риб зовнішнє. У видів із внутрішнім заплідненням копулятивний орган самців утворюється зміненою частиною анального плавника.
Філогенія
ред.Родинні зв'язки у надкласі кісткових риб.[2][3][4][5]
.jpg){kind=small}
_(white_background).jpg){kind=small}
.jpg){kind=small}
.jpg){kind=small}
.jpg){kind=small}
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Zhao, W.; Zhang, X.; Jia, G.; Shen, Y.; Zhu, M. (2021). The Silurian-Devonian boundary in East Yunnan (South China) and the minimum constraint for the lungfish-tetrapod split. Science China Earth Sciences. 64: 1784—1797. doi:10.1007/s11430-020-9794-8. S2CID 236438229. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ Betancur-R та ін. (2013). The Tree of Life and a New Classification of Bony Fishes. PLOS Currents Tree of Life (Edition 1). doi:10.1371/currents.tol.53ba26640df0ccaee75bb165c8c26288. Архів оригіналу за 13 жовтня 2013.
{{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Betancur-R та ін. (2013). Complete tree classification (supplemental figure) (PDF). PLOS Currents Tree of Life (Edition 1). Архів оригіналу (PDF) за 21 жовтня 2013.
{{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка) - ↑ Betancur-R та ін. (2013). Appendix 2 – Revised Classification for Bony Fishes (PDF). PLOS Currents Tree of Life (Edition 1). Архів оригіналу (PDF) за 3 травня 2013. Процитовано 9 травня 2018.
- ↑ Ricardo Betancur-R; Edward O. Wiley; Gloria Arratia; Arturo Acero; Nicolas Bailly; Masaki Miya; Guillaume Lecointre; Guillermo Ortí (2017). Phylogenetic classification of bony fishes. BMC Evolutionary Biology. 17: 162. doi:10.1186/s12862-017-0958-3. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 9 травня 2018.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
Література
ред.- Helfman, G.S.; Facey, D.E (1997). The Diversity of Fishes. Blackwell Sciences.
|
Це незавершена стаття з іхтіології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |