Musica e dischi
«Musica e dischi» (укр. Музика та записи), або скорочено M&D — італійський музичний журнал, що існував з 1945 по 2014 рік. Він був насамперед відомий своїми щотижневими музичними чартами.
| Musica e dischi | |
| Дата створення / заснування | 1945 |
|---|---|
 | |
| Назва | італ. Musica e dischi[1] |
| Розташування штаб-квартири | Мілан |
| Країна походження |
.svg){kind=small} Італія[1] |
| Мова твору або назви | італійська[1] |
| Час/дата початку | жовтень 1945 |
| Час/дата закінчення | березень 2010 |
| Дата публікації | жовтень 1945 |
| Газетний формат | таблоїд |
| Час/дата припинення існування | травень 2014 |
| Офіційний сайт | |
Історія
ред.Журнал заснував журналіст Альдо Маріо Де Луїджі (італ. Aldo Mario De Luigi), який раніше працював у рекламній індустрії та на лейблі «VCM» (попередник «EMI Italiana»). Перший номер вийшов у жовтні 1945 року під назвою «Musica», але починаючи з листопадового номера журнал називався «Musica e dischi». Де Луїджі був видавцем, головним редактором і спочатку єдиним редактором. Спочатку щомісячний журнал мав формат щоденної газети і лише чотири сторінки. Він зарекомендував себе як галузевий журнал для фонографічної індустрії, що зароджувалася, і зі збільшенням кількості передплатників зростала і кількість працівників.[2]
«Musica e dischi» був першим італійським виданням, яке почало складати щотижневі музичні чарти наприкінці 1950-х років, які спочатку публікувалися лише в американському журналі Billboard з 1960 року, а також в Італії з 1963 року. Деякі з них також спонсорувалися Італійською асоціацією фонографів (Associazione Fonografici Italiani, AFI), асоціацією незалежних музичних продюсерів в Італії.[3] Кількість сторінок за цей час значно збільшилася, а також було запроваджено чотириколірний друк. З 1960-х років на додаток до журналу виходило щорічне видання «Chi & Dove», довідник представників музичної індустрії. У 1968 році, після смерті засновника, журнал перейняв його син Маріо Де Луїджі[2].
Наприкінці 1970-х років з'явився також щомісячний спеціальний випуск «Musica & Nastri», присвячений новій магнітофонній технології, а також «MusicaBanca» — база даних пісень та альбомів, яка була запущена у 1985 році. Лише у 1986 році «Musica e dischi» перейшла від щоденної газети до більш зручного формату журналу. Водночас продаж за передплатою було розширено до продажу в окремих точках продажу. На той час кількість передплатників у Німеччині та за кордоном досягла 15 000. 1996 року було модернізовано графічний дизайн і запроваджено логотип «M&D», який зберігається донині. З 1999 року журнал має власну вебсторінку, а з 2007 року щотижневик MD також публікується в Інтернеті.[2]
Починаючи з 2000-х років, редакція «Musica e dischi» також зазнала впливу кризи в музичній індустрії, що призвело до остаточного припинення видання журналу в 2010 році та перенесення всієї діяльності в онлайн. З березня того ж року щомісячний і щотижневий журнал публікувалися лише онлайн.[4] У травні 2014 року, через 70 років після заснування, Маріо Де Луїджі оголосив про остаточне припинення всієї діяльності.[5] Вебсайт згодом був перетворений на платний архів. Де Луїджі помер на початку 2018 року,[6] після чого вебсайт також було закрито.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0027-4526
- ↑ а б в Storia. www.musicaedischi.it. Процитовано 22 лютого 2024.
- ↑ Inc, Nielsen Business Media (14 червня 1997). Billboard (англ.). Nielsen Business Media, Inc.
- ↑ Cambia Musica e Dischi: da marzo solo in formato digitale (e in abbonamento). musicbiz.rockol.it (it-IT) . Процитовано 22 лютого 2024.
- ↑ Stampa musicale, dopo 70 anni chiude 'Musica e Dischi'. musicbiz.rockol.it (it-IT) . Процитовано 22 лютого 2024.
- ↑ Pavone, Tiziana (11 квітня 2018). È morto Mario De Luigi, grande editore e direttore di “Musica e Dischi” e storico socio del Club Tenco. FAREMUSIC (it-IT) . Процитовано 22 лютого 2024.