німецький перегоновий автомобіль, розроблений у 1909 році Карлом Бенцом
Blitzen Benz (нім.Blitzen Benz, у перекладі — «Блискавка-Бенц») — німецький перегоновий автомобіль, розроблений у 1909 році піонером автомобілебудування Карлом Бенцом, що встановив у 1911 році рекорд швидкості того часу у 228,1 км/год.
Всього було виготовлено 6 автомобілів Benz 200HP «Blitzen Benz», з яких до наших днів дожили лише два: один з них знаходиться в Німеччині у Музеї Мерседес-Бенц, а другий — у США в приватній колекції (з 2002 року)[2].
Карл Бенц довгий час не піддавався віянням моди і байдуже ставився до автоспорту і перегонів, але бачачи, як його конкуренти роблять на швидкісних шоу гучну рекламу і тим самим витягують із цього комерційну вигоду, він приступив до розробки власного спортивного автомобіля. Взяв за основу створений у 1908 році перегоновий автомобіль Benz Grand-Prix, що розвив швидкість у 160 км/год, інженери компанії «Benz & Cie.» розпочали роботу над новим прототипом. Результатом їхньої роботи у 1909 році став автомобіль, що мав рядний 4-циліндровий двигун об'ємом 21,5 літри з діаметром поршнів у 185 мм та потужністю 200 кінських сил (звідси і назва «200HP») при 1600 об/хв. Максимальний крутний момент 353 Н·м розвивався при 1000 об/хв і передавався на задні колеса за допомогою ланцюгової передачі[3]. Підвіска була типовою для того часу — залежна на листових напівеліптичних ресорах без амортизаторів. Гальма були механічні барабанні.
Автомобіль не підпадав під жодну класифікацію суворого регламенту європейських першостей, тому в компанії було ухвалене рішення відправити його до Сполучених Штатів[4], де були добротні прямі траси, та й публіка з величезною любов'ю ставилася до ефектних технічних новинок та перегонових видовищ. Саме так і почалася кар'єра Blitzen Benz (в англ. варіанті «Lightning Benz»). 9 листопада 1909 року на треку Брукландс відомий французький автогонщик Віктор Емері (англ.Victor Hemery), керуючи цим автомобілем, встановив рекорд із середньою швидкістю 202,7 кілометра на годину (126,0 миль на годину)[3].
17 березня 1910 року на першому ж заїзді на Дейтона-Біч гонщик Барні Олдфілд без особливих зусиль показав публіці ще більшу швидкість — 211,97 км/год[4][5]. Хоча на офіційному рівні рекорд не був зареєстрований, але через день американська преса поширила цю новину всім світом.
Автомобіль почав колесити країною та демонструвати нові стандарти швидкості та перемагати у різних змаганнях. Не маючи собі рівних, машина потрапила в немилість Американської автомобільної асоціації (англ.American Automobile Association), яка у 1910 році дискваліфікувала Барні Олдфідда[4]. Однак замість нього за кермо автомобіля сів Боб Бурман[en]. Саме йому доля надала можливість потрапити в історію — 23 квітня 1911 він встановив офіційно зареєстрований світовий рекорд швидкості — 228,1 км/год. Цей рекорд протримався до 1919 року[3][5], хоча на той час нові рекорди швидкості встановлювалися чи не щороку. Після такого приголомшливого успіху «Blitzen Benz» повернувся до Європи, де продовжував брати участь у різних змаганнях до середини 1930-х років.