45-мм протитанкова гармата зразка 1942 року (М-42)
Ця стаття не містить посилань на джерела. (березень 2024) |
45-мм протитанкова гармата зразка 1942 року (заводський індекс: М-42; індекс ГАУ: 52-П-243С) — радянська напівавтоматична протитанкова гармата калібру 45 міліметрів. Вона використовувалась з 1942 року до кінця німецько-радянської війни, але у зв'язку з недостатньою бронепробивністю 1943 року була часткова замінена у виробництві на потужнішу гармату ЗІС-2 калібру 57 мм. Остаточно гармату М-42 було знято з виробництва 1946 року. За 1942—1946 роки промисловість СРСР виготовила 11 156 таких гармат.
| 45-мм протитанкова гармата зр. 1942 р. (М-42),52-П-243С | |
|---|---|
_Museum_on_Sapun_Mountain_Sevastopol_1.jpg) 45-мм протитанкова гармата зр. 1942 р. (М-42) в музеї на Сапун-горі,Севастополь | |
| Історія виробництва | |
| Виготовлена кількість | 11,156 шт. |
| Характеристики | |
| Вага | 625 кг. |
| Довжина | 4,88 м. |
| Довжина ствола | 3,08 м. |
| Ширина | 1,63 м. |
| Висота | 1,3 м. |
| Обслуга | 4 ос. |
| Калібр | 45 мм. |
| Підвищення | від −8° до 25° |
| Траверс | 60° |
| Темп вогню | До 25 п/хв. |
| Дорожній просвіт | 275 мм. |
Операційна дальність | 4,50 км. |
| Швидкість | шосе: До 60 км/год |
45-мм протитанкова гармата зразка 1942 року (М-42) у Вікісховищі | |
Історія створення
ред.
45-мм протитанкова гармата зразка 1942 була створена шляхом модернізації 45-мм гармати зразка 1937 року (53-К) на заводі № 172 в Мотовилісі. Модернізація полягала у подовженні ствола з 46 калібрів до 68,6, посиленні метального заряду, також було вжито низку технологічних заходів для спрощення серійного виробництва. Товщина броні щитового прикриття була збільшена з 4,5 до 7 мм для кращого захисту розрахунку від гвинтівкових бронебійних куль. Внаслідок модернізації дульна швидкість снаряда зросла з 760 до 870 м/с.
Виробництво
ред.Виробництво гармати М-42 здійснювалося на заводі № 172:
| рік | 1942 | 1943 | 1944 | 1945 | 1946 | Всього |
|---|---|---|---|---|---|---|
| кількість | 173 | 4151 | 4628 | 2064 | 140 | 11 156 |
Бойове використання
ред.
Гармата призначалася для боротьби з танками, самохідками та бронемашинами противника. Вона була здатна успішно боротися зі всіма середніми танками Вермахту станом на 1942 рік. Однак поява у 1943 році у значних кількостях нових важких танків «Тигр», «Пантера» та модернізованого Panzer IV Ausf H з товщиною лобової броні 80 мм знову поставила радянську протитанкову артилерію перед необхідністю посилення вогневої потужності. Це було виконано шляхом повторного прийняття на озброєння 57-мм протитанкової гармати ЗІС-2.
Втім, гармата мала високу мобільність і все ще могла боротись із «Пантерою» та Panzer IV Ausf H за допомогою стрільби в борт. З цих причин, а також завдяки налагодженому виробничому процесу з випуску М-42, її було залишено у виробництві та на озброєнні протитанкових підрозділів стрілецьких частин. З аналогічних міркувань діяли й англійці, які розробили потужну 17-фунтову гармату, але зберегли виробництво менш потужної 6-фунтівки.
Зброя мала й протипіхотні можливості — вона постачалась із уламковою гранатою та картеччю. Осколкова 45-мм граната при розриві давала 100 осколків, що зберігали убійну силу при розльоті по фронту на 15 м і в глибину на 5-7 м. Картечні кулі при стрільбі утворювали сектор ураження по фронту до 60 м і в глибину до 400 м.
Командувач 6-ї гвардійської армії генерал Іван Чистяков писав про гармату:
«….. маршал артилерії Микола Миколайович Воронов якось розповів нам, що у 22-й армії на верхівках дерев… влаштували вогневу позицію для протитанкової гармати. І видимість була гарна, і чудовий обстріл. Гармата підбила два або три танки супротивника, але потім при черговому пострілі сама впала з дерева з усім розрахунком»
Характеристики та властивості боєприпасів
ред.- Номенклатура боєприпасів:
- бронебійний 53-Б-240
- бронебійно-трасувальний 53-БР-240
- бронебійно-трасувальний 53-БР-240СП (суцільний)
- бронебійно-трасувальний підкаліберний 53-БР-240П
- осколковий 53-О-240 (сталевий)
- осколковий 53-О-240А (сталистого чавуну)
- картеч 53-Щ-240
- димовий 53-Д-240
- Дульна швидкість снаряда, м/с : 870
- Маса снаряда, кг
- Підкаліберний бронебійний: 0.85
- Каліберний бронебійний: 1.43
- Уламковий : 2.14
- Дальність прямого пострілу, м : 950
- Бронепробивність гомогенної броні середньої твердості, 75 % уламків у заброньованому просторі, мм
- Каліберним бронебійним снарядом
- кут зустрічі 90 градусів від дотичної площини до броні (за нормаллю)
- на дистанції 500 м : 61 мм
- на дистанції 1000 м: 51 мм
- кут зустрічі 90 градусів від дотичної площини до броні (за нормаллю)
- Підкаліберним бронебійним снарядом
- кут зустрічі 90 градусів від дотичної площини до броні (за нормаллю)
- на дистанції 350 м: 82 мм (наскрізне пробиття бортової броні корпусу та башти — за результатами обстрілу важкого танка «Тигр» на полігоні в 1943 році)
- на дистанції 500 м : 62 мм (наскрізне пробиття бортової броні корпусу та башти — за результатами обстрілу важкого танка «Тигр» на полігоні в 1943 році)
- кут зустрічі 90 градусів від дотичної площини до броні (за нормаллю)
- Каліберним бронебійним снарядом
Оператори
ред.
Див. також
ред.
|
Це незавершена стаття про артилерію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |