2-ге послання Петра
Друге соборне послання апостола Петра — одна з книг Нового Заповіту, та є другим, як видно з назви, з двох послань Святого Апостола Петра. Адресоване широкому колу перших християнських церков Малої Азії.
Авторство і адресанти
ред.Автори досліджень не беруть до уваги невеликі стилістичні розбіжності з Першим посланням, а посилаються на те, що вже рання церква визнавала цей текст і його авторство від Апостола Петра та занесла його у канон. Однак останніми часами походження другого послання Петра викликало набагато більше суперечок, ніж Перше послання. Оскільки це послання не мало широкого розповсюдження, хоча згадувалося в літературі Отців Церкви. Згідно з традиційною версією, послання написане апостолом Петром в останні роки життя в ув'язненні в Римі, у 66/67 році. У посланні є пряма вказівка на очікування прийдешньої смерті. «Знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені. А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті.» (2 Петр. 1:14)
Існуючі альтернативні версії [1] походження послання, що піддають сумніву авторство Петра, вказують на відмінність стилю другого послання від першого, на згадки про листи Павла до різних церков, які набули масового поширення в християнському середовищі вже після смерті апостола Петра та інших. Згідно з цими версіями послання було написане після 70 року невідомим автором, який поставив ім'я апостола Петра в заголовок послання для додання йому більшої авторитетності. За (2 Петр. 1:12-15) та (2 Петр. 3:1) послання відправлене тим же адресантам, що і Перше послання — різним християнським громадам Малої Азії та адресоване язичникам та євреям, що перейшли у християнство (2 Петр. 1:1).
Зміст
ред.
Примітки
ред.- ↑ Brown, Raymond E., Introduction to the New Testament, Anchor Bible, 1997, ISBN 0-385-24767-2. Ст. 767 «the pseudonymity of II Pet is more certain than that of any other NT work.»(англ.)
Джерела
ред.- Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.