Йоган Ґадолін (швед. Johan Gadolin; 5 червня 1760, Турку, — 15 серпня 1852, Вірмо, поблизу Турку) — фінський хімік, фізик і мінералог. Відкрив рідкісноземельний елемент ітрій.

Йоган Ґадолін
швед. Johan Gadolin
Народився5 червня 1760(1760-06-05)
Турку
Помер15 серпня 1852(1852-08-15) (92 роки)
Вірмо
Місце проживанняФінляндія
КраїнаФінляндія Фінляндія
Діяльністьхімік, фізик, мінералог, геолог, викладач університету
Alma materУппсальський університет
Галузьхімік
ЗакладКоролівська академія Або
Науковий керівникТорберн Улаф Берґман
ВчителіТорберн Улаф Берґман
ЧленствоЛеопольдина
Шведська королівська академія наук
Петербурзька академія наук
Відомий завдяки:Відкриття рідкісноземельного елементу Ітрію
БатькоJakob Gadolind[1]
ДітиJakob Algot Gadolind[2]
Nils Anders Gadolind
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня

Йоган Ґадолін народився в Турку, у Фінляндії, що входила в той час до складу Шведського Королівства. Почав вивчати математику в Королівської Академії Турку коли ще мав 15 років, однак визнав її занадто складною і перемкнувся на хімію. У 1779 році Ґадолін продовжив навчання в Університеті Уппсали. У 1786 році провів дворічну наукову подорож по країнах Європи. У 1790 році обраний членом Шведської королівської академії наук. З 1790 по 1822 — професор Королівської Академії Або.

Відкриття ітрію

ред.
 
Гадолініт

Найбільш відомим його вкладом у хімію є аналіз чорного мінералу з урочища Ітербю, що на шведському острові Резарьо (Resarö), яке експлуатувалося для порцелянової фабрики у Стокгольмі. Там у 1788 році офіцер артилерії Карл Аксель Арреніус знайшов невідомий мінерал, що пізніше був описаний Берндтом Ґаєром та Свеном Рінманом, та отримав назву Ґадолініт. Ґадолін отримав зразки цього мінералу і у 1792—1793 роках його дослідив. Хімічний аналіз показав вміст глини, оксиду заліза, силікатної кислоти та значної частини (38 %) невідомого оксиду. Про це він пише секретарю Шведської академії наук. Провівши незалежний аналіз, шведський хімік Андерс Ґустав Екенберґ у 1797 році підтвердив результати Ґадоліна, та цим також і існування невідомого елемента. У металічній формі елемент ітрій був отриманий пізніше Фрідріхом Велером (1824) та Карлом Ґуставом Мосандером (1842).

 
Ґадолін на фінській поштовій марці, присвяченій 200-річчю з дня його народження

У 1880 році Поль Еміль Лекок де Буабодран отримав оксид гадолінію і назвав елемент на честь дослідника мінералу гадолініту — фінського хіміка Йогана Ґадоліна.
Лише у 1935 році вдалося Жоржу Урбану отримати елементарний гадоліній.

Посилання

ред.
  1. Johan Gadolin — 1917.
  2. Jacob Gadolin — 1917.