Щетинкощелепні
Spadella cephaloptera
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Двобічно-симетричні (Bilateralia)
Первиннороті (Protostomia)

Спіральні (Spiralia)
Gnathifera

Тип: Щетинкощелепні (Chaetognatha)
Leuckart, 1854
Клас: Sagittoidea
Claus & Grobben, 1905 [1]
Підгрупи
Посилання
Вікісховище: Chaetognatha
Віківиди: Chaetognatha
EOL: 1740
ITIS: 158650
NCBI: 10229
Fossilworks: 30727

Щетинкощеле́пні (Chaetognatha, від грец. χαίτη — «волосина» та γνάθος — «щелепа») — тип двобічно-симетричних тварин. Відомо 115 видів у 15 родах.

Це безхребетні морські тварини, тіло яких видовжене (довжина 0,5-10 см), напівпрозоре з хвостовим і бічними плавцями, вкрите багатошаровим епітелієм, як у хордових тварин. Кровоносної, дихальної та видільної систем немає. Особини двостатеві (гермафродити). Нервова система добре розвинута. На голові є два пучки сильних щетинок, здатних захоплювати здобич.

Щетинкощелепні є чітко відособленою групою не зовсім ясного систематичного положення. Вони мають ембріологічні ознаки, типові для вторинноротих (вторинний рот та ентероцелію — формування целома з випинів первинної кишки)[2], але низка молекулярних досліджень показала їх належність до первинноротих (за даними роботи 2019 року, вони потрапляють у групу Gnathifera[en] разом із коловертками, гнатостомулідами та мікрощелепними)[3][4]. У викопному стані відомі з кембрію; дослідження методом молекулярного годинника показує, що вони могли виникнути в пізньому едіакарії[5].

До типу належить два класи — Archisagittoidea та Sagittoidea, з двома рядами (Aphragmophora та Phragmophora)[6]. В Чорному морі водиться 3 види цього типу (в тому числі ендемік цього моря — Sagitta euxina); в Азовському морі — один вид[7].

Філогенія

ред.

Резюме спорідненості гнатиферових в останніх дослідженнях, включаючи Chaetognatha в межах клади, зі спірними зв’язками, представленими як політомії:

Spiralia
Gnathifera

Gnathostomulida

Micrognathozoa

Chaetognatha

Rotifera

Seisonida

Acanthocephala

Bdelloidea

Monogononta

Platytrochozoa


Щетинкощелепні як сестринська група до Gnathifera:

Metazoa

Ctenophora

Porifera

Cnidaria

Placozoa

Bilateria

Xenacoelomorpha

Nephrozoa

Deuterostomia

Protostomia

Ecdysozoa

Spiralia

Lophotrochozoa

Gnathifera

Chaetognatha


Примітки

ред.
  1. Sagittoidea Claus and Grobben, 1905. Інтегрована система таксономічної інформації (ITIS). (англ.)
  2. Marlétaz F., Gilles A., Caubit X. та ін. (2008). Chaetognath transcriptome reveals ancestral and unique features among bilaterians. Genome Biology. 9 (6). doi:10.1186/gb-2008-9-6-r94. PMID 18533022. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  3. Marlétaz F., Peijnenburg K. T. C. A., Goto T., Satoh N., Rokhsar D. S. (2019). A New Spiralian Phylogeny Places the Enigmatic Arrow Worms among Gnathiferans. Current Biology. 29 (2). doi:10.1016/j.cub.2018.11.042. PMID 30639106.
  4. Ястребов С. А. (6 березня 2019). Морские стрелки оказались родственниками коловраток. Элементы.ру. Архів оригіналу за 13 серпня 2019.
  5. Briggs D. E. G., Caron J. B. (2017). A Large Cambrian Chaetognath with Supernumerary Grasping Spines. Current Biology. 27 (16): 2536—2543. doi:10.1016/j.cub.2017.07.003. PMID 28781052.
  6. WoRMS. Chaetognatha. World Register of Marine Species. Процитовано 15.08.2019.
  7. Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних. Книга 3. — Київ : Либідь, 1997. — С. 151—158. — ISBN 5-325-00662-2.

Посилання

ред.

Література

ред.
  • Barthélémy, R.M.; Chenuil, A.; Blanquart, S.; Casanova, J.-P.; Faure, E. 2007: Translational machinery of the chaetognath Spadella cephaloptera: a transcriptomic approach to the analysis of cytosolic ribosomal protein genes and their expression. BMC evolutionary biology, 7: 146. DOI:10.1186/1471-2148-7-146
  • Helmkampf, M.; Bruchhaus, I.; Hausdorf, B. 2008: Multigene analysis of lophophorate and chaetognath phylogenetic relationships. Molecular phylogenetics and evolution, 46: 206—214. DOI:10.1016/j.ympev.2007.09.004