Шум Олекса

Олекса Шум
Олекса Шум;
Хорунжий
	Начальник штабу ВО «Турів»
Загальна інформація
Народження	14 травня 1919; Седлищенський район, Волинська область, Українська СРР
Смерть	20 березня 1944 (24 роки); с. Луковичі, Іваничівський район, Волинська область
Громадянство	Українська держава (1941)
Національність	українець
Псевдо	«Вовчак»
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА; ОУНР
Війни / битви	Друга Світова війна; Українські визвольні змагання (1938—1950)
Командування
	в.о. командира ТВ-23 «Магура»

Олекса Шум (псевдо: «Вовчак»; нар. 14 травня 1919(19190514), с. Шайно, нині Журавлине, Ковельський район, Волинська область — пом. 20 березня 1944, поблизу с. Луковичі, Володимирський район, Волинська область) — український військовик, діяч УПА, шеф штабу ВО «Турів». Керівник військової операції з ліквідації генерала Вермахту Віктора Лютце.

Див. також: Шум (прізвище)

Життєпис

Пам'ятна дошка на школі в с. Журавлине

Олекса Шум народився 14 травня 1919 р. у селі Шайно (нині с. Журавлине, Ковельського району), що за 10 км на північ від міста Ковеля.

Ще в юному віці вступив до Юнацтва Організації українських націоналістів. Займався підготовкою молоді до збройної боротьби проти загарбників.

За дорученням проводу ОУН на початку березня 1943 року Олекса Шум-«Вовчак» організував перехід до УПА всієї української міліції Ковеля, під час якого повстанці під його керівництвом звільнили в'язнів з тюрми і з табору полонених. Усі звільнені, хто пішов у ліс, 28 березня 1943 року, створили першу на Ковельщині сотню УПА «Стохід».

Восени 1943 «Вовчака» призначили заступником командира і начальником штабу Північно-Західної військової округи ВО «Турів», командиром якої був «Рудий» (Стельмащук Юрій)^[1]. Округа охоплювала нинішню Волинську область і території заселені українцями (на той час Брестська, Кобринська та Пінська області Білорусі).

На початку травня 1943 поблизу спаленого німцями села Кортеліси на шляху Ковель — Рівне силами відділення загону «Помста Полісся» під керуванням «Вовчака» знищено шефа спецвідділів СА генерала Віктора Лютце,^[2] якого після партійної «чистки» у червні 1934 року Гітлер призначив керувати 400-тисячною «партійною армією» СА. Шеф нацистських штурмових загонів Лютце особисто клявся фюрерові, що виїде на Волинь і швидко покінчить з українським рухом опору. Цікаво, що газети на території рейху, що вийшли з траурним повідомленням про смерть генерала, приховали дійсну її причину. Так, «Берлінер Ілюстрайте Цайтунг» повідомила, що генерал Лютце загинув у автомобільній катастрофі на східному фронті…

Могила О.Шума в с. Жашковичі

Будучи заступником командра ВО «Турів», «Вовчак» загинув 20 березня 1944 у бою з підрозділами Вермахту, коли відділи УПА отримали завдання перейти лінію фронту і діяти в тилу Червоної армії. Бойові побратими поховали свого командира в селі Жашковичі, Іваничівського (тепер Володимирського району, Волинської області.^[3] тихо, вночі, без військових почестей, бо навколо було багато німецьких військ. Панахиду відправив отець Михайло Мисечко. Весь цей час за могилою доглядали патріоти, завдяки яким тепер відоме місце поховання Олекси Шума-«Вовчака».

Вшанування пам'яті

1 червня 2013 року у місті Луцьк з'явилась Вулиця Олексія Шума^[4]

Див. також

Примітки

↑ П. Содоль. Українська Повстанча Армія 1943-49. Довідник. Нью-Йорк, «Пролог» 1994.
↑ Петро Мірчук;. Українська повстанська армія 1942—1952. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 25 січня 2011. [Архівовано 2011-08-20 у Wayback Machine.]
↑ Д. Шумук. Пережите і передумане. Київ, В-во ім. О.Теліги 1998.
↑ У Луцьку перейменовано 27 вулиць.

Посилання

[1] П. Содоль. Українська Повстанча Армія 1943-49. Довідник. Нью-Йорк, «Пролог» 1994.

[2] Петро Мірчук;. Українська повстанська армія 1942—1952. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 25 січня 2011. [Архівовано 2011-08-20 у Wayback Machine.]

[3] Д. Шумук. Пережите і передумане. Київ, В-во ім. О.Теліги 1998.

[4] У Луцьку перейменовано 27 вулиць.

[1]

[2]

[3]

[4]