Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Юрій Васильович Шпіт (нар. 9 листопада 1930(19301109), Запоріжжя — 4 грудня 2008, Мінськ, Білорусь) — білоруський архітектор, вчений, педагогог. Заслужений архітектор Білорусі (1969). Доцент (1963). Академік Російської академії архітектури та будівництва.

Шпіт Юрій Васильович
Народження9 листопада 1930(1930-11-09)
Смерть4 грудня 2008(2008-12-04) (78 років)
ПохованняСхідне кладовище
Країна
(підданство)
 Білорусь
НавчанняКиївський інженерно-будівельний інститут (1954)
Діяльністьархітектор
Науковий ступіньдоцент
Вчене званняQ123746289?
ЧленствоСпілка архітекторів СРСР і Білоруська спілка архітекторівd
ЗакладДержавний комітет з архітектури і будівництва Республіки Білорусьd, Білоруський науково-дослідний і проектний інститут містобудуванняd і Білоруський національний технічний університет
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Почесна грамота Президії Верховної Ради БРСР

Біографія

ред.

У 1954 році закінчив архітектурний факультет Київського інженорно-будівельного інституту. Працював в Білдержпроект, в 19641975 роках заступник голови Держбуду Білорусі, в 1976 році, директор Білоруського науково-дослідного і проектного інституту містобудування, одночасно з 1967 року викладав в Білоруському національному технічному університеті1968 доцент). 3 1990 р. Президент Асоціації проектних організацій Білорусі (Біласпроект).

У 1990 — 2002 роках — керівник особистої творчої майстерні[1].

Помер 4 грудня 2008 р. похований на Східному кладовищі в Мінську.

Член Спілки архітекторів СРСР з 1957 року. З 1970 по 1973 рік — голова правління СА БРСР. Член КПРС з 1963 р..

Творчість

ред.
 
Кінотеатр «Мінськ» у м. Новополоцьк
 
Будинок Могильовського обкому КПБ

Найзначніші роботи: комплекс великопанельних житлових будинків на вулиці Талбухіна (1965), житлові будинки на просп. Незалежності, вулиці Я. Коласа, Червоноармійській, Карла Маркса (1960 — 1970-ті), будівлі Дім кіно, раніше кінотеатр «Партизан» (1967; все в Мінську), кінотеатр «Мінськ», планування та забудова вул. Молодіжної в Новополоцьку (19711980), обком КПБ у Могильові (1971), міський комітет КПБ в Бобруйську (1976, обидва у співавторстві), житлові будинки у Гомелі, Могильові та ін. містах (1960 — 1970-ті), будівлі готелю «Юність» на Заславському водосховищі (1974) поблизу Мінська, санаторій «Білорусь» у Місхорі, Крим (1974), церква Святого апостола Андрія Первозванного проспект Рокосовського[1].

Один із керівників та авторів серії типових проектів житлових будинків з покращеними квартирами та будинків з блочними кімнатами (1960-70), гуртожитків, шкіл та інших будівель, ряду проектів планування та забудови окремих районів у Мінську, обласних центрах Білорусі, Новополоцьку, Світлогорську та ін. (1950 — 1980-ті рр.). Керівник розробки Генеральної схеми комплексної територіальної організації Білорусі (19861989). Автор Меморіального комплексу воїнів-визволителів, партизан і підпільників у Вітебську та монумента партизанам Вілейщини на озері Нароч в Мядельському районі (1968). У 19701973 роках голова Білоруської спілки архітекторів.

Наукова діяльність

ред.

Понад 30 наукових праць, у тому числі «Цивільне будівництво та архітектура в Білоруській РСР» (1968), «Архітектура Радянської Білорусі» (1972), «Міста та системи поселення Білоруської РСР» (1979), «Удосконалення територіальної організації промисловості в економічному районі (республіці)» (1980), «Рекомендації щодо територіального устрою Білоруської РСР» (1987) — все в авторському колективі.

Нагороди

ред.

Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1971), Почесною грамотою Президії Верховної Ради БРСР (1980), грамотами Спілки архітекторів СРСР[2]. Лауреат Державної премії БРСР 1984 р. за участь у плануванні та будівництві м. Новополоцьк.

Праці

ред.
  • Архітектура Радянської Білорусі. М., 1973 (у співавторстві);
  • Сучасні тенденції формування територіальних систем розселення. Мн., 1981.

Примітки

ред.
  1. а б Шпіт Юрый Васілевіч // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 17: Хвінявічы — Шчытні / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 2003. — Т. 17. — 512 с. — 10 000 екз. — ISBN 985-11-0035-8. — ISBN 985-11-0279-2 (т. 17).
  2. Юрий Шпит — зодчий, ученый, педагог

Література

ред.
  • Шпіт Юрій Васильович // Архітектура Білорусі: Енциклапедичний довіднік. — Мн.: БілЕн, 1993. — 620 с. — ISBN 5-85700-078-5.
  • Шпіт Юрій Васильович // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 17: Хвінявічы — Шчытні / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 2003. — Т. 17. — 512 с. — 10 000 екз. — ISBN 985-11-0035-8. — ISBN 985-11-0279-2 (т. 17).
  • Шпіт Юрій Васильович // Архітектори Радянської Білорусії: Біогр. довідник / Спілка архітекторів БРСР; Склад. В. І. Анікін та інші. — Мн.: Білорусь, 1991. — 262 с. — ISBN 5-338-00611-1.

Посилання

ред.