Чезаре Бово

	Чезаре Бово
	Чезаре Бово
Особисті дані
Народження	14 січня 1983 (41 рік)
	Рим, Італія
Зріст	181 см
Вага	75 кг
Громадянство	Італія
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Торіно»
Номер	5
Юнацькі клуби
1999—2001	«Рома»
Професіональні клуби*
Національна збірна**
Звання, нагороди
Нагороди	Кавалер ордена За заслуги перед Італійською Республікою
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті. ; Інформацію оновлено 3 жовтня 2015.
	** Інформацію про ігри та голи за національну збірну ; оновлено 3 жовтня 2015.
Чезаре Бово у Вікісховищі

Чезаре Бово (італ. Cesare Bovo, нар. 14 січня 1983, Рим) — італійський футболіст, захисник клубу «Торіно». Молодіжний чемпіон Європи та бронзовий призер Олімпійських ігор.^[1] Кавалер ордена «За заслуги перед Італійською Республікою».

Клубна кар'єра

Народився 14 січня 1983 року в місті Рим. Вихованець футбольної школи клубу «Рома», але закріпитись в команді не зумів і провівши лише 1 матч за клуб у Кубку Італії і на правах спільного володіння перейшов у «Лечче». 5 жовтня 2003 року він дебютував у складі клубу в серії А у матчі з Брешією" (1:4). 2 травня 2004 року він забив гол за клуб, який приніс Лечче перемогу над «Інтером» 2:1 і «порятунок» від вильоту в Серію Б.^[2]

Чезаре Бово під час виступів за «Палермо». 3 грудня 2010 року.

У червні 2004 року захисник повернувся в «Рому» і вже 31 липня був переданий в оренду на сезон в «Парму», будучи частиною угоди по переходу Маттео Феррарі у зворотному напрямку. У «Пармі» Бово провів хороший сезон, в результаті чого частина трансферу гравця була викуплена «Палермо» за 1,5 мільйони євро. Влітку 2005 року Бово все ж повернувся в «Рому», однак не часто виходив на поле через серйозну конкуренцію з боку Куффура, Ківу і Мексеса.

Влітку 2006 року, завдяки наполегливості президента «Палермо», Мауріціо Дзампаріні, клуб викупив і другу частину прав на футболіста за 2,1 млн. євро^[3]. Однак закріпитися в складі клубу Бово не зміг і в останній день зимового трансферного вікна перейшов на правах оренди в «Торіно». В липні 2007 року Бово перейшов в «Дженоа», яка заплатила за 50 % прав на футболіста 3,3 млн євро^[4]. У «Дженоа» Бово користувався великою прихільністю тренера Джанп'єро Гасперіні, який одразу довірив йому місце в основі команди.

19 червня 2008 року Бово повернувся в «Палермо», яке викупило половину прав за 4,5 млн євро плюс захисника Джузеппе Б'яву^[5]. Він дебютував у складі команди в матчі Кубка Італії з «Равенною». Свій перший м'яч за клуб Бово забив у матчі третього туру серії А з його колишньою командою, «Дженоа». Всього за перший сезон він провів 28 матчів і став віце-капітаном клубу, разом з Фабріціо Мікколі.

23 серпня 2011 року на правах оренди повернувся до «Дженоа», яке в січні наступного року за 1,3 млн євро викупило контракт гравця. Цього разу провів у складі генуезців два сезони.

Влітку 2013 року разом з одноклубником Чіро Іммобіле перейшов до «Торіно», де мав замінити Анджело Огбонну, який покинув клуб^[6].. Відтоді встиг відіграти за туринську команду 40 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні

2000 року дебютував у складі юнацької збірної Італії, взяв участь у 19 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 2 забитими голами.

Протягом 2001—2006 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, був капітаном. У 2004 році виграв з командою молодіжний чемпіонат Європи, де він забив другий гол у фінальній грі проти Сербії і Чорногорії^[7]. У тому ж році він грав на Олімпіаді, де італійці виграли бронзові медалі. На цьому турнірі Бово забив гол у 1/4 фіналу у ворота Малі, який вивів команду в півфінал.

Через два роки брав участь і у Молодіжному чемпіонаті Європи 2006, проте тут команда не змогла навіть подолати груповий етап. Всього на молодіжному рівні зіграв у 35 офіційних матчах, забив 6 голів.

28 серпня 2010 року викликався головним тренером національної збірної Італії Чезаре Пранделлі, на матчі кваліфікації до Євро-2012 проти Естонії і Фарерських островів, однак на поле так і не вийшов.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
Сезон	Команда	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2001–02	«Рома»	A	0	0	КІ	1	0	ЛЧ	0	0	-	-	-	1	0
2002–03	«Лечче»	B	11	0	КІ	2	0	-	-	-	-	-	-	13	0
2003–04	«Лечче»	A	19	2	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	19	2
Усього за «Лечче»			30	2		2	0		-	-		-	-	32	2
2004–05	«Парма»	A	31 2^[8]	2 0^[8]	КІ	1	0	КУЄФА	8	0	-	-	-	42	2
2005–06	«Рома»	A	22	0	КІ	7	0	КУЄФА	7	1	-	-	-	36	1
Усього за «Рому»			22	0		8	0		7	1		-	-	37	1
2006–07	«Палермо»	A	1	0	КІ	1	0	КУЄФА	0	0	-	-	-	2	0
2006–07	«Торіно»	A	7	1	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	7	1
2007–08	«Дженоа»	A	27	0	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	27	0
2008–09	«Палермо»	A	29	1	КІ	1	0	-	-	-	-	-	-	30	1
2009–10		A	28	2	КІ	3	0	-	-	-	-	-	-	31	2
2010–11		A	32	4	КІ	4	1	ЛЄ	7	0	-	-	-	43	5
2011–12		-	-	-	-	-	-	ЛЄ	2	0	-	-	-	2	0
Усього за «Палермо»			90	7		9	1		9	0		-	-	108	8
2011–12	«Дженоа»	A	8	0	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	8	0
2012–13	«Дженоа»	A	13	0	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	13	0
Усього за «Дженоа»			48	0		0	0		-	-		-	-	48	0
2013–14	«Торіно»	A	20	0	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	20	0
2014–15		A	15	0	КІ	0	0	ЛЄ	6	0	-	-	-	21	0
2015–16		A	5	0	КІ	1	0	-	-	-	-	-	-	6	0
Усього за «Торіно»			47	1		1	0		6	0		-	-	54	1
Усього за кар'єру			268 2	12 0		21	1		30	1		-	-	321	14